Слухати

Серцеві захворювання, діабет, астма: які ліки стануть безкоштовними для пацієнтів з 1 квітня?

03 січня 2017 - 20:05
FacebookTwitterGoogle+
Наскільки впадуть ціни на ліки і чи впадуть вони взагалі? Про референтні ціни говоримо із заступником міністра охорони здоров'я Романом Іликом

Тетяна Трощинська: З’явилось багато інформації, що ліки можуть подешевшати, особливо із запровадженням референтних цін. Що таке — референтні ціни?

Роман Ілик: Переважна більшість громадян не мають можливості купити лікарські препарати тому, що вони дорогі. Саме тому в 2017 році Міністерство охорони здоров’я впроваджує проект, який називається «Доступні ліки». Вони мають стати доступними як матеріально, так і фізично — маємо на увазі ті віддалені куточки України, де немає аптечного закладу.

Що таке референтні ціни? Не секрет, що сьогодні в прикордонних областях наше населення їздить до Польщі, Чехії, Словаччини для того, щоб там купити ліки, тому що там вони дешевше. При чому, саме цікаве, що вони купують їх за українськими рецептами. В зв’язку з цим пропонується така модель: в країнах — Польщі, Чехії, Угорщині, Словаччині і Литві порівнюємо ціни на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету і бронхіальної астми. І найменша ціна буде граничною ціною, так званою, референтною ціною для України. Це та стеля, вище якої в Україні купити ці ліки буде неможливо.

Тому по цих трьох нозологіях держава бере на себе зобов’язання, встановивши граничні ціни, вже з 1 квітня впроваджувати механізм відшкодування вартості за ці ліки.

Чому саме такі нозологічні групи? Тому що зі ста українців, які сьогодні помирають в Україні, 65 помирають від серцево-судинних захворювань.

Кількість хворих від бронхіальної астми невпинно збільшується, в Європі за останні кілька років таких хворих стало в два рази більше.

Неінсулінозалежних хворих на цукровий діабет є в 5-6 разів більше, ніж тих, які зараз приймають інсулінотерапію. Тому, якби таких людей вчасно лікувати на амбулаторному рівні, ми б мали кращі показники з точки зору продовження життя та зменшення інвалідності.

Як буде діяти механізм відшкодування з 1-ого квітня? Хворий йде до лікаря, отримавши рецепт, прямує до аптечного закладу, де йому гарантовано державою видаються по тих трьох групах захворювання безкоштовні ліки.

Хворий йде до лікаря, отримавши рецепт, прямує до аптечного закладу, де йому гарантовано державою видаються по тих трьох групах захворювання безкоштовні ліки

Тетяна Трощинська: Тобто, не просто дешевші, а безкоштовні за рецептом?

Роман Ілик: Так, абсолютно безкоштовні ліки. І відшкодування буде відбуватися по ціні найдешевшого лікарського засобу, який є діючою речовиною. Якщо в цій програмі братимуть участь 5 чи 6 препаратів, то найдешевший отримується безкоштовно, всі решта — з невеликою доплатою, яка є в програмі. Наприклад, якщо найдешевші ліки коштують 60 гривень, то за ті, які будуть коштувати 70 чи 80 гривень, хворий буде доплачувати 10 чи 20 гривень.

Андрій Куликов: То все ж таки не безкоштовно?

Роман Ілик: Самий дешевший — безкоштовно, за все те, що коштує вище цієї ціни, потрібно буде доплачувати лише різницю.

Ми отримаємо від лікаря рецепт не з комерційною назвою лікарського препарату, який є найдорожчій в сегменті ринку, а рецепт з діючою речовиною

Тетяна Трощинська: Хто отримає компенсацію, адже кошти йдуть з бюджету?

Роман Ілик: Кошти йдуть з бюджету, і вони субвенційно будуть рухатися до регіонів. На цю програму виділено півмільярда гривень. Відповідно, аптечний заклад, реалізувавши ліки, в кінці місяця подає звіт до фінансового органу (казначейство), який буде проводити відшкодування, і протягом 15 днів, казначейство має розрахуватися з аптекою за весь пакет ліків, який був наданий хворому.

 

 

Андрій Куликов: Де гарантія, що не почнуться спроби уникнути цього механізму, і простіше буде взагалі не мати цих ліків, ніж чекати на компенсацію, яка може затриматися?

Роман Ілик: Для того, щоб проект запрацював, першим сигналом для фармацевтичного бізнесу буде наявність коштів. Якщо кошти прийдуть на рахунок, то буде зрозуміло, що програма стартувала.

Не буде аптек, які визначаються місцевою владою як пріоритетні — кому можна надавати відшкодування, а кому — ні. Відшкодовувати мають право всі, незалежно від форми власності. Безумовно, що в першу чергу це будуть аптечні заклади, які знаходяться поряд з поліклініками та амбулаторіями. Тому що це зручно для хворого.

Але ця норма є обов’язковою і буде прописана в ліцензійних умовах. Це означає, що кожний аптечний заклад зобов’язаний буде мати весь цей перелік ліків, які є в програмі реімбурсації.

Тетяна Трощинська: Я бачу логіку в тому, щоб продовжувати роботу і запроваджувати і клінічні протоколи, і реєстри хворих, тому що це наступний і важливий крок для знищення корупційної складової в цій сфері. Що зараз відбувається з клінічними протоколами і реєстрами, особливо хворих на цукровий діабет?

Роман Ілик: Питання, яке стосується електронного обліку, надважливе. Нам потрібен облік лікарів, пацієнтів та нам потрібен електронний рецепт. Це коли ми приходимо в аптечний пункт, а працівник аптечного закладу вже бачить в електронному вигляді, що нам призначив лікар.

До речі, коли була проведена тестова версія обліку хворих на цукровий діабет, виявилося, що таких хворих є на 20 тисяч менше.

Тетяна Трощинська: Що це означає?

Роман Ілик: Це означає, що, напевно, на місцях вівся не зовсім коректний облік хворих, які реально лікувалися. Напевно, були якісь приписки, і не виключено, що під них відбувалися списування ліків.

Тому на проблему інсулінозалежних хворих уряд виділив кошти додатково, і на протязі січня, коли в тестовому режимі будуть підключені всі області до електронного реєстру, ми будемо мати можливість, щоб інсулінозалежні хворі в перспективі, отримавши рецепти від лікаря, могли піти до аптеки і отримати той препарат, який їм потрібен в їхньому випадку. Ми сподіваємось, що з 1 лютого ця система запрацює.

Аптечний заклад, реалізувавши ліки, в кінці місяця подає звіт до фінансового органу (казначейство), який буде проводити відшкодування, і  протягом 15 днів, казначейство має розрахуватися з аптекою за весь пакет ліків, який був наданий хворому

Андрій Куликов: Які заощадження ці зміни принесуть українським споживачам?

Роман Ілик: Саме цікаве в економії є не в цій площині, а в площині національного переліку ліків, який був анонсований пані Уляною Супрун. Сьогодні в національному переліку лікарських засобів є понад 1000 найменувань різних ліків за бюджетні кошти різних рівнів. Зараз ми пропонуємо оновлений національний перелік, в якому буде 365 найменувань.

Чому така велика різниця? Тому що серед більше 1000 найменувань є лідер продаж, літра якого коштує 11 тисяч гривень. Якщо ми детально проаналізуємо, що це за препарат, виявляється, що це є фізрозчин, в складі якого є похідні крові телят. Там немає діючої речовини, немає молекули, яка мала би лікувати. І таких прикладів є багато.

Виходячи з того, ми не можемо виходити при закупівлях на такі лікарські засоби. Вони можуть паралельно існувати як якісь добавки, і люди, звичайно, можуть собі їх придбати. Але в національному переліку мають бути ті ліки, які мають діючу речовину, і які визнані та рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. А ВОЗ пропонує для майже 200-т країн світу певний перелік ліків, якими можна лікувати. І цей базовий перелік є в основі нашого національного переліку.

Виходячи з цього, ми отримаємо від лікаря рецепт не з комерційною назвою лікарського препарату, який є найдорожчій в сегменті ринку, а рецепт з діючою речовиною. В аптеці є, наприклад, 12 препаратів з цією діючою речовиною. Припустимо, найдешевший коштує 40 гривень, а найдорожчий — 440 грн. І тому ми розуміємо, що різниця в ціні на препарат з однаковою діючою речовиною є результатом комерційної накрутки.

Щоб покласти край дискусіям, що дешевші ліки неякісні і неефективні, я скажу, що всі без винятку лікарські засоби, які реалізуються в аптеках, зареєстровані в Україні. Це означає, що вони пройшли контроль. Якщо якісь із тих лікарських засобів не працюють, то є жовта карточка, яка заповнюється фахівцем. Ця карточка потім надходить до фармаконагляду — служби, яка здійснює контроль у кожній області за лікарськими засобами, які є неефективні. Вони піддаються жорсткому контролю і знімаються з реєстрації.

Кожний аптечний заклад зобов’язаний буде мати весь цей перелік ліків, які є в програмі реімбурсації

Тетяна Трощинська: Чи може Міністерство охорони здоров’я мати вплив на різноманітну рекламу лікарських засобів? І як донести до аудиторії, що в національному переліку ліків є та потрібна діюча речовина, а не в тих препаратах, які показують з екранів телевізорів?

Роман Ілик: І національна політика забезпечення населення лікарськими засобами, і національний перелік, і реклама прописані в коаліційній угоді нашого парламенту.

В парламент внесено три законопроекти, які стосуються обмеження реклами щодо лікарських засобів. Проголосувавши за ці закони, ми вийдемо на повноцінне споживання лікарських засобів за призначенням лікаря. Адже половина ліків, які ми купуємо самостійно, є другорядними, і не мають ефективної допомоги нашому здоров’ю.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.