Слухати

Що відбувається з люстрацією суддів?

19 травня 2016 - 22:30 616
Facebook Twitter Google+
20 травня у Києві відбудеться круглий стіл КВУ «Люстрація як вона є». Напередодні події говоримо з адвокатом та колишнім заступником голови ТСК з перевірки суддів Маркіяном Галабалою.

Ірина Славінська: Какая у нас сейчас люстрация?

Маркіян Галабала: Потрібно розділяти два поняття люстрації, які є в Україні. Окремо відбувається люстрація суддів за законом «Про відновлення довіри до судової влади». Окремо відбувається люстрація за законом «Про очищення влади». Те, що громадяни сприймають за люстрацію — це люстрація за другим законом. Тоді, коли особи, перебуваючи певний строк на посаді, підлягають звільненню з посад і мають обмеження по допуску на держслужбу.

Ірина Славінська: Це чиновники?

Маркіян Галабала: Так. І згідно з першим законом, про який я згадав, люстрація суддів відбувається сьогодні, але на специфічній стадії. Комісія, в якій я працював, фактично не існує — закінчився термін її роботи. Всі справи, які ми розглянули і рішення суддів переведені до ВРЮ. Зараз вона закінчує розглядати висновки ТСК.

f471c2d2-f188-4498-9916-e525f7c5a31b.jpg

Маркіян Галабала // «Громадське радіо»
Маркіян Галабала
«Громадське радіо»

Анастасія Багаліка: Що не так із текстами законів, що суди можуть знайти причину для відновлення чиновників?

Маркіян Галабала: Як правило, поновлення відбуваються, в тому числі, через недосконалі норми в законодавчих актах. Це дає шанс недобросовісним чиновникам поновлюватися на посаді, цими недоліками користуються судді. Не потрібно виключати корупційні фактори або фактори умисного застосування тих чи інших законів недобросовісно.

Ірина Славінська: Ми раніше говорили про неатестованих працівників Пенетенціарної служби, те, як це відбувається з поліцією, поновленою суддями. Що можна сказати про люстрацію суддів у цьому контексті?

Маркіян Галабала: Не можна окремо виділяти суспільні інститути. Судді були призначені тими особами, які могли бути нечистоплотними. Не можна виділити їх окремо. Реформування судової гілки влади надзвичайно важливе. Суди відіграють роль арбітра у суперечках. У цих ситуаціях ми бачимо, що суди стають на сторону міліціонерів необґрунтовано. Хоча мені відомо, коли представники атестаційних комісій не з’являються на засіданнях.

Анастасія Багаліка: Можливо, причина у тому, що суспільство не довіряє, бо знає, як приходять у цю систему, як у юридичних вишах дають хабарі?

Маркіян Галабала: Початковий етап, коли людина вчиться і несумлінно ставиться до своїх обов’язків, стає причиною порушень, які ми бачимо сьогодні.

Ірина Славінська: Давайте спробуємо окреслити перепони і, навпаки, те, які плюси відкрилися поступом люстрації.

Маркіян Галабала: Думаю, люстрація суддів досягла певного успіху. Наша ТСК прийняла рішення стосовно 46 суддів, які підлягають звільненню. ВРЮ більшість висновків підтримала і ці судді будуть звільненні. Були певні труднощі, коли рішення ВРЮ абсолютно необґрунтовано скасовував ВАС. Але на захист правомірної роботи ТСК став Верховний Суд. Проблем було безліч: тиснули, суди не надавали матеріали, пропонували корупційні угоди.

Анастасія Багаліка: Якщо говорити про складну схему звільнення судді — так має бути? Чи доцільно змінювати процедуру?

Маркіян Галабала: Така складна процедура повинна бути. Це є гарантією незалежності. Разом з тим, такі гарантії використовуються суддями недобросовісно. Одним з ключових елементів удосконалення системи очищення судового корпусу і його захисту є і віддалення суддівського корпусу від впливу на нього політичних інститутів. Президент і парламент повинні мінімально впливати на судову гілку влади. Ці питання частково вирішуються.

Ірина Славінська: Хто люструватиме суддів?

Маркіян Галабала: Є загальні світові та європейські стандарти. Щонайменше половину складу органів, які займаються дисциплінарною відповідальністю суддів, повинні бути самі судді. Це один з елементів захисту і гарантій судді, що в його роботу не буде сильного втручання з боку адвокатського корпусу. Суддями над суддями повинні бути судді. Далі — адвокати, прокурори, представники громадянського суспільства.

Анастасія Багаліка: На нас тисне час чи ні?

Маркіян Галабала: Є гарна латинська приказка «Festina lente» — «Поспішай помалу». Я часто згадую висловлювання Ярослава Грицака, який каже, що ми упустили цей річний-півторарічний термін після революції, коли можна було провести це дуже швидко. Нам потрібно набиратися вже терпіння і «лупати сю скалу». Часу мало, але потрібно розуміти, що краще не допускати грубих помилок, а йти впевнено вперед.

Анастасія Багаліка: Часто люди апелюють до того, що всі чиновники на своїх місцях, а судді — особливо. Чому відбувається так, що інформація про механізм люстрації часто недоступна?

Маркіян Галабала: Одна з причин — недостатнє висвітлення у ЗМІ того, як повинна відбуватися люстрація і як вона відбувається. Часто люди розчаровуються і опускають руки. Єдиний вихід, на мою думку, прислухатися до приказки, що вода камінь точить.

Ірина Славінська: Чи є тиск міжнародних українських партнерів, окрім тиску часу?

Маркіян Галабала: Певний тиск є, але на першому місці для цих органів є ВРЮ, ВККС. Вони відчувають тиск суспільства в країні. Західні партнери через потребу України позичати гроші добросовісно тиснуть. В багатьох випадках цей тиск дієвий.

Ірина Славінська: Чи є в цій історії про люстрацію суддів перемоги?

Маркіян Галабала: Думаю, є два приклади. Те, що ВСУ сказав, що суддів Майдану можна звільняти не протягом року з моменту винесення неправосудного рішення, а протягом трьох. І звільнення п’яти суддів Апеляційного суду Києва, які приймали рішення про арешт євромайданівців. Це знак і сигнал про те, що відповідальність є невідворотною.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.