Слухати

Що змінилось після набуття чинності закону про держзакупівлі?

08 квітня 2016 - 23:07
Facebook Twitter Google+
Чи відповідає реформування галузі держзакупівель стандартам ЄС? Про це говоримо зі старшим експертом проекту ЄС по гармонізації системи держзакупівель в Україні Олександром Шатковським
Що змінилось після набуття чинності закону про держзакупівлі? / Програми на Громадському радіо

Олена Бадюк: На каком этапе реформирования системы госзакупок мы сейчас находимся?

Олександр Шатковський: 1 квітня набув чинності закон про публічні закупівлі, при цьому, паралельно в нас діє закон про здійснення державних закупівель. Закон від 1 квітня стосується тільки центральних органів виконавчої влади і підприємств монополістів, тобто вони муситимуть повністю перейти на електронні закупівлі.

Олена Бадюк: Насколько сильно изменилась их жизнь после 1 апреля?

Олександр Шатковський: Змінилась. Попередній пілот електронних закупівель стосувався маленьких закупівель до 200 тис. гривень. Зараз ми переходимо на великі контракти, у зв’язку з цим ми очікуємо на великі виклики. Наприклад, як провести електронний аукціон, де замовник буде мати справу з його переможцем, що визначатиметься через відповідну математичну формулу.

Олена Бадюк: Каким образом электронная система может оценить подрядчика?

Олександр Шатковський: Електронна система спочатку має оцінити економічні параметри — ціна, термін виконання, умови оплати. Після того, як переможець буде відомий, замовник починає перевіряти, чи є в нього відповідні ліцензії. Якщо переможець не відповідає заявленим вимогам, першість отримує другий у списку кандидат.

Згідно зі старим законом про здійснення державних закупівель замовнику подавались заявки, він перевіряв документи і обирав найкращого.

Олена Бадюк: Имеет ли право заказчик не согласится с результатами торгов?

Олександр Шатковський: В такому випадку замовник має скасувати торги. Законом передбачений список випадків, коли процедура закупівлі скасовується, зокрема, зникнення потреби або недостача фінансів. До речі, в нас дуже високий відсоток скасування закупівель. Це проблема, пов’язана з тим, що замовники часто не дуже фахово готують документи.

Сергій Стуканов: Хочеться специфікувати нашу розмову стосовно держзакупівель для армії. З якими труднощами стикалась держава на законодавчому і на практичному рівні впродовж двох років?

Олександр Шатковський: Для того, щоб повноцінно захищати нашу землю, необхідно матеріально підтримувати армію. В нас це робиться і робилося за рахунок волонтерів. В 2014 році було лише 2 виходи: або проводити оборонні закупівлі напряму, без будь-яких процедур, або зробити якийсь спрощений механізм закупівель, що і було зроблено.

В закон про закупівлі внесли зміну, що дозволяла проводити переговорну процедуру закупівель, оприлюднюючи її.

Для того, щоб кошти платників податків не витрачались на розсуд адміністраторів закупівель, Міноборони запровадило практику відкритого відбору через електронний аукціон.

В ЄС оборонні закупівлі окремо регулюються від загальних закупівель.

Сергій Стуканов: Яким чином?

Олександр Шатковський: Є окрема директива, що передбачає спрощений режим закупівель. В нас такого не було. В загальному законі не було жодного слова про відбір потенційних учасників через аукціон.

Для того, щоб закріпити обов’язковість конкурентного відбору, у Верховні Раді був зареєстрований відповідний законопроект № 4288.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.