Слухати

Схоже, Сакварелідзе не зрозумів реалії української прокуратури, — Гошовський

29 березня 2016 - 21:31 188
Facebook Twitter Google+
Прокурор із 30-річним стажем коментує останні події в генпрокуратурі та вважає, що закон про люстрацію порушує рівність людей

mykola_goshovskyy_0_0_0_0_0_0_0_0_0.jpg

Микола Гошовський // «Громадське радіо»
Микола Гошовський
«Громадське радіо»

Про проблеми української прокуратури говоримо із Миколою Гошовським — колишнім прокурором Львівської, Чернівецької, Закарпатської та Івано-Франківської областей, а також колишнім начальником Головного управління нагляду за додержанням законів в кримінальному провадженні генпрокуратури.

Михайло Кукін: Сегодні в эфире «Громадського радио» Дарья Каленюк из ЦПК сказала, что политическая составляющая вокруг ситуации с генпрокурором является определяющей. Вы согласны?

Микола Гошовський: Проблема номер один — незалежність не тільки генерального, але і рядового прокурора. В Україні влада завжди хотіла мати керованого суддю та прокурора.

У нас генеральний прокурор є залежним, бо Верховна Рада дає згоду на його призначення чи звільнення, Президент може його звільнити, Верховна Рада може висловити йому недовіру. Ситуація завтра не зміниться, якщо в кріслі генпрокурора буде інша людина.

Сакварелідзе, здається, не розібрався в реаліях української прокуратури. Те, що він пропонує — конкурсний підбір прокурорів — це не реформа. Реформа мусить полягати в тому, що прокурор мусить бути незалежним по вертикалі. Також має бути система контролю професійних якостей прокурора і можливість його відповідальності за порушення закону чи корупцію.

Михайло Кукін: Тобто цей законопроект про кваліфікаційну конкурсну комісію з обрання генпрокурора теж не вирішить проблеми?

Микола Гошовський: Цей законопроект нічого не вирішить, це — черговий самообман. Має бути механізм захисту генпрокурора від політичної оцінки.

Потрібно змінити механізм призначення генпрокурора. Він має відповідати лише за непрофесійні чи незаконні дії.

Ірина Ромалійська: Но ведь одним генпрокурором дело не решить.

Микола Гошовський: Ми не створили системи, в якій прокурор відповідає за свій професійний рівень і в якій присутній моніторинг його поведінки.

Прокурору держава має дати зарплату, повинен бути підвищений контроль за корупційною поведінкою прокурора. Це все має вирішувати ця кваліфікаційна комісія.

Михайло Кукін: Вы один из люстрированных прокуроров, работали и после Революции достоинства.

Микола Гошовський: Так, я довів свої справи по Майдану до кінця: це вбивство Вербицького, побиття Ігоря Луценка та ДТП із Тетяною Чорновіл. По справі Чорновіл — не банальне хуліганство, а замовлення. Поки я ще там працював, ми встановили реальних виконавців цих злочинів.

Після цього мене направили на Львівщину для стабілізації ситуації. Потім був прийнятий, на мою думку, диверсійний закон про люстрацію. Він не має нічого спільного з європейським поняттям люстрації. У нас просто перед виборами до парламенту придумали люструвати чиновників.

Михайло Кукін: Претензія до цього закону про люстрацію не лише у якості, але і у вибірковості застосування.

Микола Гошовський: Звичайно, це порушення рівності громадян перед законом. Чому люстрації підлягають лише міністр і його перший заступник, а інші — ні. Є три рішення Київського окружного адміністративного суду про поновлення окремих чиновників. Вони не вступили в силу, але в них чітко зазначено, що при люстрації порушена умова рівності, необхідно було також вказати, в чому конкретно провинилась людина.

Судді мали протягом місяця вирішити питання конституційності цього закону, але наразі відбувається тяганина.

Михайло Кукін: Троє народних депутатів написали новий закон про люстрацію. Чи вам щось про нього відомо?

Микола Гошовський: Це не новий закон, в ньому просто розширено коло осіб, що підлягають люстрації, туди включили навіть суддів Конституційного суду.

Ірина Ромалійська: А ваша жена по-прежнему судья Верховного суда?

Микола Гошовський: Так.

Михайло Кукін: Вас кличуть на якісь посади?

Микола Гошовський: Для мене зараз принципове питання — це моя честь. Поки я не вирішу свою справу у суді, доти не піду на жодну службу. Наразі я чекаю рішення Конституційного суду по моїй справі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.