Слухати

Соціальне підприємництво: переселенець з Донецька вирощує лікарські трави та допомагає дітям

10 березня 2018 - 17:34
Facebook Twitter Google+
Максим Потапчук розповідає про благодійні проекти та соціальний бізнес, що розпочав роботу 1 березня

potapchuk_maksym.jpg

Максим Потапчук // Фото: Громадське радіо
Максим Потапчук
Фото: Громадське радіо

Гість ефіру — очільник краматорського ПЛАСТу, голова громадської організації «Культурно-освітня фундація Liberi Liberati», власник інтернет-магазину Тrava.UA Максим Потапчук.

Тетяна Курманова: Які унікальні лікарські рослини є на Донбасі?

Максим Потапчук: Унікальних рослин понад 50. Донеччина, лікарські трави, спеції завжди асоціювалися одне з одним. У мене дід був травником, пращури також були пов’язані з лікарською справою. Дід, який жив в селі Гришине, що за 60 кілометрів від Донецька, пройшов колективізацію, Голодомор, за пособницьку діяльність УНР у нього забрали все майно. 7 дітей змушені були піти з ним з хати. Дружини не було, вона померла. По матусиній лінії була своя духовна семінарія. При ній була маленька лабораторія, яка займалася травами.

До війни я розпочав цей бізнес в Донецьку. У 2012 — 2013 роках почав його будувати, але виїхав з Донецька з пораненнями, коли почалася війна. Наразі повернувся до цього бізнесу. 4 роки я займаюся благодійністю на території України, але не у своєму рідному Донецьку. Переїхавши до Києва, разом з колегами-митцями ми заснували декілька громадських організацій, які допомагали дітям-переселенцям, дітям, які опинилися в скруті. Коли я пройшов курс лікування, у 2015 році переїхав до Краматорська, ближче до батьківщини, ближче до Донецька, продовжив займатися благодійністю. Щоб якісно допомагати, треба заробляти кошти, мати прибуток.

У нас на Фастівщині, це Київська область, є ділянка, маленький будиночок. Ми почали експериментувати, вирощувати кропиву, мелісу, м’яту, коріандр, душицю та багато всього. У нас є приміщення, де ми зберігаємо готову продукцію. Перший час ми тільки інвестували. Перший прибуток ми отримаємо десь у вересні 2018 року.

Тетяна Курманова: Як ви обирали, що вирощувати?

Максим Потапчук: Мій дід вирощував саме ці трави, саме ці спеції. Я все дитинство спостерігав за цим процесом, їздив з дідусем, з бабусею в заповідні зони. Нічого нового для мене не було.

У мене є декілька благодійних проектів. Це «Вишиті мрії», який ми з друзями заснували ще у 2015 році. В 5 містах на Донеччині та на Луганщині діти шиють, вишивають. Це і рушники, і мішечки, і закладки для книжок. Декілька разів на рік ми влаштовуємо ярмарки. За ці кошти дітям купували книги, нитки, тканини. Деякі батьки не можуть купити своїм дітям якісне взуття, якісний одяг, тобто потреби, які ми вирішуємо за допомогою ярмарків, різні.

1 березня ми відкрили інтернет-магазин. 15% прибутку ми вирішили інвестувати в благодійний проект «Вишиті мрії», 10% прибутку ми будемо інвестувати в проекти на Донеччині.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

dsc01864.jpg

Вишиті дітьми мішечки, які продають на благодійних ярмарках // Фото: Громадське радіо
Вишиті дітьми мішечки, які продають на благодійних ярмарках
Фото: Громадське радіо

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.