Слухати

Справі Сенцова, Кольченка, Чирнія і Афанасьєва три роки. Що далі?

15 травня 2017 - 14:06 99
Facebook Twitter Google+
Про події, які три роки тому відбувалися в Криму та про те, як зараз справи в ув’язнених в РФ українців та їх родин — поговорили з єдиним із четвірки, кого вдалося звільнити, — з Геннадієм Афанасьєвим

А в річницю подій, які три роки тому відбувалися в Криму, пройшли акції правозахисників із метою нагадати українському суспільству і владі, що в тюрмах Росії залишаються ще троє фігурантів тієї справи.

 

Анастасія Багаліка: Давайте нагадаємо, що відбувалося в Криму на травневі свята в 2014 році.

Геннадій Афанасьєв: У Криму в 2014 році вже було доволі важко перебувати. Сімферополь ставав пропагандистським містом, увесь був обвішаний георгіївськими стрічками, пропагандистські сили робили наймасштабніший парад до Дня перемоги.

Я брав там участь, бо звик ходити на парад перемоги, в акції «Безсмертний полк» я ніс світлину прадіда. Коли йшов в колоні, вийшло декілька людей, які накинулися на мене. Це знімали журналісти. Мені вдягли мішок на голову, кайданки на руки, кинули в машину, сіли зверху і повезли кудись.

Анастасія Багаліка: Справа, сфабрикована проти вас, Олексія Чирнія, Олександра Кольченка і Олега Сенцова з’явилася вже в процесі допитів.

Геннадій Афанасьєв: Так. Коли мене затримали 9 травня, відвезли до колишнього відділення СБУ, допитували на зміст того, де дислокуються наші війська, що в них на озброєнні, скільки там людей — всі речі, на які я їм фізично не міг дати відповідь, тому що ніколи не був в армії, не був до цього залучений. Коли вони це зрозуміли, почали фабрикувати нашу справу шляхом тортур та допитів.

Анастасія Багаліка: Як вас чотирьох об’єднали в одну справу?

Геннадій Афанасьєв: Я так розумію, що Олексій Чирній дійсно мав якісь наміри протидіяти РФ більш активно. Я його знав як Олексія, він був в організації, яку я заснував. Я не знав його прізвища, але хлопець був активним, ходив на всі акції протесту, стояв з українськими прапорами, чинив мирний спротив, наскільки міг.

9 травня його затримали, я так розумію, була певна провокація зі сторони ФСБ — знайшли якісь муляжі вибухівки, його затримали, почали тортури стосовно мене. Було п’ять днів тортур, на п’ятий день його завели до мене, щоб він змусив мене давати свідчення проти себе стосовно того, що ми на дев’яте травня хотіли підірвати пам’ятник вічного вогню. Абсурдність була в тому, що мене затримали без зброї, без вибухівки.

Коли почали тортури щодо мене, через декілька днів жахливих тортур я вирішив поставити підписи під паперами проти себе, в цей час вони затримали ще Олега Сенцова та Олександра Кольченка. Наскільки я розумію, Олег Сенцов займався організацією вивозу людей, українських військових з території окупованого Криму, Олександр Кольченко теж був учасником організації кримських антифашистів, які боролися з російським фашизмом в Криму. Нас всіх вирішили об’єднати як лідерів. Я так розумію, коли росіяни прийшли, вони казали, що йдуть боронити кримчан від бандерівців, але бандерівців не було. І вони вирішили створити образи бандерівців з найактивніших.

Анастасія Багаліка: Зараз Олег Сенцов, Олександр Кольченко і Олексій Чирній в різних точках РФ?

Геннадій Афанасьєв: Олександр Кольченко знаходиться в Челябінську, Олег Сенцов — в Якутську, Олексій Чирній спочатку був у Магадані, зараз його перевезли в Батайськ, де він перебував з іншим політв’язнем Литвиновим, але Литвинова зараз на місце Чирнія відправили в Магадан.

Анастасія Багаліка: Як відбувалися з ними останні контакти і що ми знаємо про їх стан?

Геннадій Афанасьєв: Консулів з певного моменту до наших хлопців не пускають. До Кольченка та Сенцова тому, що їх примусово визнали громадянами РФ. До Кольченка приїжджала мати за гроші, зібрані Жаданом на концертах. Саша тримається, навчається. Йому пишуть листи, він намагається відповідати. Він міцний духом. Звісно, втомлений і хоче додому, але міцність зберігається. З Олегом інша ситуація. Олег Сенцов — дуже міцна людина, яка не хоче показувати будь-які свої слабкості, не хоче нічого про це розповідати, але незалежно від того, ми працюємо. Як ви знаєте, йому була надана нагорода в Америці. 38 чоловік, які отримали цю нагороду, під час отримання були за гратами, і протягом 18 місяців всі ці люди були звільнені.

Анастасія Багаліка: Наближається річниця звільнень, які відбувалися в травні-червні минулого року: ви, Надія Савченко. Після цього нових гучних звільнень з РФ не було. Ви щось знаєте про те, що перемовини продовжуються?

Геннадій Афанасьєв: В Крим-SOS, в ЦГС, в LetMyPeopleGo, з МЗС ми робили все, що були в змозі. Коли ставив комусь запитання: «А що ще можна зробити, щоб їм допомогти?», я, на жаль, не чув ніякої поради чи відповіді — є лише вимоги. І я розумію людей. Але починали казати, що гучність імен спадає. Можливо, в тому частково є моя провина, що я почав розповідати правду про російську в’язницю, можливо, це якось нашкодило звільненню.

Всі наші політв’язні — це українська зброя, мабуть, один із найбільших важелів, який допомагає тиснути на російську владу

Але Сенцов казав, що він хоче бути зброєю в руках українців проти Росії. І всі наші політв’язні, насправді, — це українська зброя, мабуть, один із найбільших наших важелів, який допомагає тиснути на російську владу. Наша головна мета — не дати нікому забути, тому і ця акція, і зустрічі продовжуються.

Найбільш позитивні рухи, на мій погляд, щодо Виговського, бо там є певні зрушення щодо екстрадиції, Україна почала процес щодо того, що ми готові його прийняти, сподіваюся, російський суд зробить позитивне рішення і тоді хоч таким шляхом ми зможемо повернути ще одного хлопця додому.

Анастасія Багаліка: В якому стані перебувають родини політв’язнів ?

Геннадій Афанасьєв: Можу сказати відверто, родини Кольченка та Сенцова мають велику підтримку, як і моральну, так і фінансову. Звісно, їм важко. Кожного дня моя мати спілкується із мамою Олександра. Нещодавно була акція на підтримку цих хлопців, приходила сестра Олега Сенцова, записувала відеоролик, де маленька собачка Блонді прохала в Путіна звільнити Олега Сенцова і казала, що вже навіть тварини просять це зробити, а він не чує. Але такі родини, як Клиха, Виговського, занепалі духом, плачуть, в них майже нема ніякої надії. З ними дуже боляче спілкуватися, сподіваюся, недарма був створений Комітет родин політв’язнів, де всі ці люди об’єдналися і намагаються допомагати та підтримувати один одного. Вже були зустрічі у ВРУ, з Іриною Геращенко та іншими представниками, наразі чекаємо рішення і, сподіваємося, буде зустріч особисто з президентом України — це дасть неймовірну підтримку цим родинам.

Повний варіант розмови слухайте в аудіоверсії. Тисніть блакитний трикутник праворуч вгорі. Щоби скачати файл і послухати пізніше, натисніть на хмарку.

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.