Слухати

Створити боєздатну армію хорватам дозволили швидкі ротації, — Костанчук

05 травня 2016 - 07:05 321
Facebook Twitter Google+
Який досвід захисту і оборони могла б перейняти у хорватів Україна?

Досвід Хорватії у створенні боєздатної армії та програми реабілітації та адаптації ветеранів. Говоримо про це з керівником ГО учасників АТО «Справедливість» Тарасом Костанчуком. 

Дмитро Тузов: Я знаю, что вы вернулись из Загреба. Каким опытом с вами поделились хорваты? Ведь эта страна тоже пережила агрессию и смогла удержать свою независимость.

taras_kostanchuk.jpg

Тарас Костанчук // «Громадське радіо»
Тарас Костанчук
«Громадське радіо»

Тарас Костанчук: Паралелі дуже схожі. Звичайно, їм тоді пощастило більше, ніж нам. Територія менша. А головне, що у них тоді була концентрація націонал-патріотизму в країні. Вся вертикаль влади працювала, щоб звільнити окуповані сербами території.

Люди, які тоді воювали і звільнили Хорватію від сербів, займають зараз досить високі пости. У них залишився величезний кредит довіри від народу. Хоча зараз вони усе роблять демократичним політичним шляхом.

Підготовка має бути професійною: з боєприпасами, щоб люди розуміли, що над ними справжні кулі свистять.

Дмитро Тузов: Хорвати звільнили свою країну від агресорів. У вас є аналогії з тим, що зараз відбувається в Україні?

Тарас Костанчук: Величезні. В ті роки я був у Хорватії. Але тоді я був юний і не розумів, що робиться загалом. А зараз мені було цікаво почути, як вони готувались, як вони пережили 2,5-3 роки підготовки і потім зробили те, що повинні були.

Вони сказали, що потрібно було робити швидкі ротації; що у нас мобілізація раз на рік, а потрібно робити її раз на три місяці. Набирати, готувати на наших територіях. Я сказав, що полігонів не вистачить. Але мені сказали, що у них же полігонів ще менше, але ж державних земель багато. Їх всі можна використовувати. Це необхідність. Підготовка має бути професійною: з боєприпасами, щоб люди розуміли, що над ними справжні кулі свистять.

Потім на лінії розмежування. Там вони відчують ворога в обличчя. Потім їх відкликають —  і наступних. Вони так підготували не просто боєздатних вояків, а підрозділи. Ті, хто були демобілізовані, чітко знали, що чекають час Х. Коли він настане — їх мобілізують. І вони точно знають, де будуть стояти. Коли прийшов цей час — 150 тисяч боєздатних вояків мобілізували за 5 днів.

Анастасія Багаліка: Такое понятие как ветеран боевых действий в Хорватии есть? Какой у них статус и привилегии?

Тарас Костанчук: У них це називається «ветерани Визвольної війни». На 4,5 мільйони населення у них 500 тисяч ветеранів. Всі, хто тоді приймали участь. Вони кажуть, що надали ветеранам усе: можливість відпочивати, мати гроші.

Але під допомогу ветеранам вони брали міжнародну допомогу. Потім робили дуже правильну політику: одразу попередили усе населення, що покладуть тягар подяки ветеранам на два наступні покоління. Зате матимуть незалежну Хорватію.

Дмитро Тузов: У нас зараз 16 тисяч призовників. Ми так і не дійшли до того, щоб створити армію резервістів. Що не зроблено зараз в Україні і що потрібно робити?

Тарас Костанчук: Нічого не зроблено. У влади тваринний страх перед людьми, які мають зброю. Вона не зрозуміла, що Майдан дав людям карт-бланш брати в руки зброю навіть проти неї; легалізував суспільство, яке із зброєю в руках має право боронити свою незалежність. Якщо треба буде — візьмемо палиці в руки.

Анастасія Багаліка: Как после завершения активной фазы конфликта поступали с теми, кто был сторонником сербской оккупации?

Кажуть, що якщо у нас війна і ми готуємось — немає напівмір.

Тарас Костанчук: Я задав інше питання. Я казав, що знаю, що відбувається у армії, генштабі, що є напівсепаратисти чи латентні сепаратисти. Я кажу, що вони готувались до цієї операції таємно протягом трьох років. А мені кажуть: «А ми одразу попередили, що будемо розстрілювати на місці. Одного вбили — більше жодного не виявили». Кажуть, що якщо у нас війна і ми готуємось — немає напівмір.

А у нас заарештовують, доставляють в суд. Суд питає, чи був із зброєю в руках. Коли той каже, що не був, — його відпускають. Що ж ви хочете, якщо відпускають бойовиків!

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.