Слухати

Томак: Майданівець Шиптур 1,5 роки відбуває покарання в анексованому Криму

06 листопада 2016 - 23:04
FacebookTwitterGoogle+
Журналістка, координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак опублікувала історію політв’язня Миколи Шиптура

Як вдалося дізнатися про нього? Чи складно було зібрати інформацію? Про це говоримо з журналісткою Марією Томак.

Марія Томак: Я дізналася про цю історію завдяки колегам з Української Гельсінської спілки з прав людини, які працюють з правовою стороною цієї історії. Ми вважали, що Микола Карпюк став першим в’язнем Кремля, тому що він був затриманий у березні 2014 року. Тепер виявляється, що першим був Шиптур.

Родина Миколи Шиптур налаштована на спілкування. Вона весь цей час вимагала уваги до себе, писала листи в уповноважені українські органи.

Микола відбуває покарання в сімферопольській колонії №1. Більшість часу він провів в СІЗО в Сімферополі. Він скаржиться на умови. Микола живе у бараці майже на 100 людей.  Найцікавіше в цій історії – рішення окупаційного суду. Шиптур там названий радикалом з Майдану, який приїхав зірвати референдум. Потім апеляційний суд зняв статтю про незаконне перевезення зброї, але залишив замах на вбивство, хоча це був самозахист.

Проаналізувавши фабулу справи, ми прийшли до висновку, що вона є політично мотивованою. МЗС з нами погодилося. Я сподіваюся, що найближчим часом вони заявлять про це офіційно. Шиптур має бути повернений в Україну.

Олександр Близнюк: Хто такий Микола Шиптур?

Марія Томак: Коли де-факто почалася окупація Криму, у лютому, група людей з Майдану поїхали в Севастополь, щоб взяти участь в акції вшанування пам’яті Шевченка. Шиптур був одним із них. Я не бачу в цьому нічого дивного. Під час акції двоє людей поводилися дивно. Родина Шиптура вважає їх провокаторами. Мені не вдалося їх знайти.

Ще одну особу з цієї компанії я знайшла. Це Владислав Поліщук, він був в полоні. Шиптура затримали офіційно, бо у нього була зброя. Він стверджує, що знайшов її, коли розбирали барикади на Інститутській. Владислав Поліщук – медик. Він їхав, щоб за потреби надати медичну допомогу. Він утримувався в полоні у військкоматі.

Олександр Близнюк: Відомо, де можуть бути ці двоє людей, які поводилися провокативно?

Марія Томак: Дівчини Ольги Чернятинської, як мені говорили, немає серед живих. Я не знаю, що сталося з чоловіком. Він вийшов із полону разом з Владиславом. Вони перетнули межу між Кримом і материковою Україною. Далі їх шляхи розійшлися.

Олена Бадюк: Чи відомо, хто виступав адвокатом у цій справі?

Марія Томак: Спочатку був адвокат за призначенням, потім він, як я зрозуміла, пішов служити в органи. Тоді родина взяла адвоката за договором. Колеги з Гельсінської спілки вважають, що він нормально робив свою справу. Там не було шансів з будь-який адвокатом.

Після мітингу їх почали шукати. Ця Ольга привертала до себе увагу. “Самооборона” її знайшла. Вона покликала Миколу на допомогу. Він вийшов. На місцевому телебаченні виходили сюжети про те, що приїхали радикали з Майдану. В одного є зброя, в іншого – наркотики і кислота.

Цей сюжет дуже гарно лягає в пропагандистську картинку, яка тоді була потрібна.

Олена Бадюк: Міністерство юстиції знає про цей випадок?

Марія Томак: Так. Але як тут діяти? З точки зору міністерства юстиції України цього вироку не існує, бо рішення приймав окупаційний суд.

Олена Бадюк: Чи є у правозахисників доступ до Миколи?

Марія Томак: Наразі це неможливо. Доступ має тільки адвокат. Можливо, непогано було б, якби його перевезли в Росію. Тоді б принаймні консул зміг би його відвідати.

Довколо теми звільнення суцільна невизначеність. Я була в Івано-Франківську, бачилася з його дружиною. Вона виховує 11-річного сина Сергія. Вони намагаються стукати у всі двері.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.