Слухати

Трагедія — не в тому, що люди помирають, а в тому, що зникає людяність, — Лаюк

20 квітня 2016 - 18:03 181
Facebook Twitter Google+
«Книжковий Арсенал» перестав бути книжковим ярмарком, тепер це презентація себе», — поети Мирослав Лаюк і Анастасія Євдокимова розповідають про програму «Книжкового Арсеналу»

nastasya_evdokymova.jpg

Настасья Евдокимова // «Громадське радіо»
Настасья Евдокимова
«Громадське радіо»

Що почують і побачать сьогодні ввечері відвідувачі церемонії відкриття «Книжкового Арсеналу»? Про це розкажуть безпосередньо учасники поетичного перформансу Анастасія Євдокимова та Мирослав Лаюк.

myroslav_layuk.jpg

Мирослав Лаюк // «Громадське радіо»
Мирослав Лаюк
«Громадське радіо»

Михайло Кукін: Чего ожидать от открытия «Книжного Арсенала»?

Анастасія Євдокимова: Процес відкриття буде поступовим. О 16:00 буде прес-конференція присвячена «Книжковому Арсеналу», о 20:00 пройде спеціальний показ від центру Довженка, а о 21:00 — перформанс від Мирослава Лаюка.

Олена Терещенко: Расскажите о вашей перформативной программе.

Мирослав Лаюк: Режисером буде Тетяна Троїцька, вона читатиме зі мною вірші. Руслана Хазіпова гратиме на барабанах, а Тетяна Гаврилюк — на флейті.

Художник Роман Михайлов розробив спеціальну візуальну програму.

Перформанс триватиме приблизно 45 хвилин.

Анастасія Євдокимова: Проект вибудували на основі поеми «Воздух», що увійшла у збірку Мирослава «Метрофобія». Поема ця — про Донбас.

Михайло Кукін: А що тоді символізуватиме візуальна програма?

Мирослав Лаюк: Візуальні ефекти увиразнюватимуть ідею. Насправді, поема — про красу і огиду, любов і смерть — питання, що загострюються останнім часом. Про те, як міцно ми тримаємось за землю, але як легко ми віддаємо суть. Відсутність «Воздуха» — це відсутність слів, що були для нас колись спільними, відсутність в український культурі Гоголя і Казимира Малевича, небажання розуміти один одного, мова ненависті, а не мова любові.

Наш перформанс про те, як красиве може уживатись з жахливим, як узгодити пропаганду з високим мистецтвом і яким має бути слово сучасно інтелектуала.

Насправді, це не має прив’язки до регіону, адже проблема не в тому, що хтось вмирає, а в тому, що зникає людяність.

Я думаю, що завдання мистецтва полягає у тому, щоб навчити мислити. Але цього мало, наглядачами концтаборів було високоосвічені люди. Натомість література має давати приклади людяності, добра і взаєморозуміння.

Олена Терещенко: Во время обстрела Дебальцево библиотека была самым востребованным заведением. Как вы считаете, почему? В самом ли деле возвращается интерес к литературе?

Мирослав Лаюк: Надмір любові і надмір крові завжди сприяли розвитку літератури.

Зокрема, «Книжковий Арсенал» зараз перестав бути книжковим ярмарком, тепер це, перш за все, презентація себе.

Анастасія Євдокимова: З одного боку, в людей є потреба втекти в інший світ, з іншого — почути думку митця. Тому популярності набувають тури письменників. Чим східнішим є письменник, тим більше він затребуваний на заході України.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.