Слухати

У Нацполіції була ухвала на огляд наметового містечка, це не означає зачистку, - юрист про штурм під ВР

05 березня 2018 - 15:45
Facebook Twitter Google+
Події 3 березня під Верховною Радою коментує експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

krapyvyn_0.jpg

Євген Крапивін // Фото: Громадське радіо
Євген Крапивін
Фото: Громадське радіо

В суботу, 3 березня 2018 року, зранку поліцейські та військовослужбовці Нацгвардії під приводом виконання судового рішення зайшли до наметового містечка, вивели практично всіх, хто перебував у цьому містечку, після чого почали розбирати намети, паркани, споруджені барикади та завали. Обговорюємо цю тему не в політичній, а в правовій площині. Наскільки законним було застосування сили?

Гість ефіру — юрист та експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Євген Крапивін.

Лариса Денисенко: Українська Гельсінська спілка та Харківська правозахисна група виступили зі спільною заявою, вона не містить натяків і стверджень щодо правопорушень, достатньо загального плану. Як це можна розглядати у правовій площині? Ситуація 3 березня свідчить про те, що правоохоронці наслідують лінію поведінки, яку ми спостерігали у 2013 — 2014 роках? Чи щось змінилося?

Євген Крапивін: Наразі Служба безпеки України розслідує це перевищення влади чи службових повноважень, яке вчинили поліцейські. Коли у них в доступі буде весь відеоматеріал, зокрема оперативне відео, яке знімала сама поліція, будуть всі відео, які надішлють очевидці, можна буде повну картину цих подій відтворити. Ми пам’ятаємо про презумпцію невинуватості. Але я як юрист можу дати певну попередню оцінку, ґрунтуючись на тому, що ми бачили, на тих відео, тих фотографіях, свідченнях постраждалих, офіційних свідченнях, які надали МВС та Нацполіція.

Ухвала слідчого судді, з якою прийшли поліцейські вранці в суботу на мітинг, була ухвалою про проведення такої слідчої дії, як огляд, там було вказано, що потрібно надати дозвіл оглянути намети в цьому наметовому містечку, і не більше.

Лариса Денисенко: У чому різниця? Що означає огляд?

Євген Крапивін: Іде розслідування конкретного злочину. Є суд, який дозволив зайти та оглянути. Це одна з форм обшуку. У нас є конкретна процедура для обмеження і заборони мирних зібрань. Вона передбачена Конституцією та адміністративним процесом. Адміністративний суд постановляє обмежити, заборонити, далі можна примусово розпустити мирне зібрання. У нашому випадку ніякого такого рішення не було, тому, коли поліція стверджує, що у них був судовий дозвіл на розгін зібрання, це неправда. Якщо учасники зібрання не надають доступу до наметів, то цих учасників можна притягнути до відповідальності за злісну непокору поліцейським, але у цьому випадку у нас немає повної картини.

У нашому випадку є стара практика міліціонерів, поліцейських, коли порушення з боку однієї людини тягне за собою розгін всього зібрання

У нас є заява поліції, що учасники одразу почали чинити фізичний опір, палити шини. З відео не дуже зрозуміло, з чого почалася ця історія. З відео чітко зрозуміло, що частина демонстрантів поводила себе мирно, що означає, що не все мирне зібрання чинило опір. Самі поліцейські мали застосувати принцип пропорційноcті. Є група людей, яка чинить правопорушення, їх можна локалізувати, відтіснити, притягнути до відповідальності, а всіх інших залишити і дати можливість проводити зібрання, яке їм гарантується Конституцією. У нашому випадку є стара практика міліціонерів, поліцейських, коли порушення з боку однієї людини тягне за собою розгін всього зібрання. Вони не дотримуються принципів пропорційності.

Так само щодо застосування сили. У нас є Закон України «Про Національну поліцію», який прямо забороняє застосовувати такий спецзасіб, як удар кийком по голові, шиї, ключиці, животу. Як бачимо, більшість постраждалих мають черепно-мозкові травми, тобто удари цілеспрямовано наносилися по голові.

У ЗМІ обговорюється випадок щодо приниження гідності, щодо людей, які стояли на колінах. Є звинувачення в тому, що це відтворює певні практики «Беркуту», який принижував людську гідність, фотографував це, показував в інтернеті. Є заява Артема Шевченка про те, що це звичайна практика для європейських протестів, однак я можу підсумувати, що той матеріал, ті фотографії, які надав Артем Шевченко, абсолютно вирвані з контексту, не стосуються цих випадків (на одному фото неповнолітнього хлопця в Америці просто затримують, це не стосується мирних зібрань).

Якщо зважати на практику, яка є в Європі, Америці, то там основним критерієм є суспільна небезпека злочину

Якщо зважати на практику, яка є в Європі, Америці, то там основним критерієм є суспільна небезпека злочину. Якщо людина затримується за підозрою у тероризмі, вона може створювати небезпеку для життя і здоров’я поліцейського, то її треба поставити в незручну позу. Це виправдано. У нашому ж випадку питання, хто ці люди, чи дійсно вони чинили опір, чи вони просто кидалися палками в поліцейських в амуніції, чи використовували більш небезпечні для життя засоби.

Якщо всі 100 людей, які були затримані, виявилися свідками, яких опитали і відпустили, щодо 4 склали протокол про адміністративне правопорушення, а далі не було повідомлення про підозру, не було складено протокол що затримання, не був викликаний адвокат з безоплатної вторинної правової допомоги, про кожен випадок затримання поліція має повідомляти, має приїжджати адвокат. Всього цього не було, з чого ми робимо висновок, що люди не були затримані, їм нічого не інкримінується. Тоді виникає питання, наскільки ці люди були небезпечні, що потрібно було ставити їх на коліна.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.