Слухати

У прифронтовій зоні люди готові платити за книжки, — Андрій Кокотюха

13 червня 2016 - 17:53 130
Facebook Twitter Google+
У Сєвєродонецьку відбулась перша зустріч у рамках проекту «Жива бібліотека». Люди одразу тягнуться до нехудожньої літератури, non-fiction, військових щоденників — розповів письменник Андрій Кокотюха

Про старт культурно-просвітницького проекту «Жива бібліотека» телефоном говоримо з письменником Андрієм Кокотюхою, учасником проекту.

Ірина Славінська: Где стартовала «Живая библиотека»?

Андрій Кокотюха: Ми зараз у Сєвєродонецьку. Вже представили проект, заявили про його мету. Люди зараз роздивляються книжки. Я звернув увагу, що у бібліотеці вже багато книжок, найбільш зачитані — книги на військову тематику.

Серед нових книжок, які ми привезли, руки людей передусім тягнуться до нехудожньої літератури: non-fiction, військових щоденників і всього, що пов’язано з АТО.

13 343 059_2 065 702 340 322 530_1 820 972 573 603 103 931_n.jpg

Жива бібліотека // https://www.facebook.com/zhivabiblioteka/?fref=ts
Жива бібліотека
https://www.facebook.com/zhivabiblioteka/?fref=ts

Ірина Славінська: Я пригадую розмову із Сергієм Жаданом, який розповідав, що його досвід виступів на територіях, близьких до зони АТО і в самій зоні такий, що людям цікаво чути і речі, не пов’язані з війною, щоб вирватись з воєнної реальності навколо них.

Андрій Кокотюха: До речі, Сергій Жадан мав бути тут, але у нього не вийшло. Очевидно, ми говоримо про різні досвіди. Тут я бачу зовсім інше зацікавлення: старших людей, тим, кому болить. Частина цих людей — переселенці. Їм цікаво читати спогади, знаходити щось спільне в non-fiction. Можливо, будуть інші запитання, інші зацікавленості. Ми привезли книжки різної тематики.

Ірина Славінська: Назва — «Жива бібліотека». Ми звикли, що цим форматом позначають можливість спілкуватися із «живими книжками»: людьми, діалоги з якими можливі в рамках певних подій. Чи передбачена подібна активність у проекті?

Андрій Кокотюха: У проекті я — запрошений гість. Презентація книжок — зовсім інший формат. Під час заходу запитували, чи привезли ми з собою книжки, чи можна їх придбати. Люди прийшли з грішми. Оскільки волонтери привезли туди книжки для поповнення бібліотечних фондів, вільного доступу, потрібно мати на увазі, що люди спраглі до вибору читання. Люди готові платити за книжки — це говорять у прифронтовій зоні. Люди готові читати, розширювати кругозір. Ще кілька років тому такої активності довкола книжки не спостерігалося, наскільки я знаю. Хоча книжкових магазинів було багато. Закрито більше 20 книгарень за останні два роки — вони тут були.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.