Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Україна має врешті визначитись, чи є Росія агресором — «Юридична сотня»

16 серпня 2016 - 21:54 103
Facebook Twitter Google+
Леся Василенко розповідає про рішення суду, яке визнає бійця АТО постраждалим від російської агресії

Михайло Кукін: В чому безпрецедентність цього рішення?

Леся Василенко: Це не унікальне рішення, я знаю мінімум ще 3-4 подібних. Це ж рішення додається до спеціальної бази.

Сергій Стуканов: Чи відомі вам випадки, коли суддя відмовляв у формулюванні «російська агресія»?

Леся Василенко: Наразі по справі щодо визнання агресії РФ щодо України почалась апеляційна інстанція, розгляд перенесли на 18 серпня. Відповідачем є АП, яка висловила свою позицію, що вона проти визнання агресії РФ щодо України. Було вже таке рішення суду першої інстанції, а тепер розглядається апеляція по цьому рішенню.

Михайло Кукін: Чим керувались в АП?

Леся Василенко: Це політичне питання. АТО проводиться по закону про боротьбу з тероризмом. Так, всі збитки фізичних чи юридичних осіб покриваються Україною. Якби це визнали війною, то вступили б в дію норми міжнародного права.

Це питання слабкої позиції. Україна як член міжнародної спільноти, може керуватись Статутом ООН. 51 стаття передбачає самооборону у випадку агресії. Це і є той випадок, тут можливі позови України до РФ як держави-агресора з вимогою компенсувати збитки. Але Україна цього не робить, тому фактично вона сама має компенсувати збитки своїм громадянам.

Михайло Кукін: Є ще економічні пояснення — нам не дадуть фінансової допомоги.

Леся Василенко: На мою думку, це спекуляції. Спекулюють також військовим станом, закриттям кордонів і тд.

Сергій Стуканов: Що ще є в тому вироку?

Леся Василенко: РФ фігурує як заінтересована сторона, але вона не представлена. Ці суди дають змогу зібрати доказову базу, що дозволить подати у ЕСПЛ. За нормальних обставин було б логічно, щоб Україна подавала позови проти РФ. Тоді б легше і швидше було нашим громадянам. В позовних вимогах не було виплати компенсації Росією. Тут потрібно з рішенням звертатись до ЄСПЛ. Потрібно зібрати якомога більше таких випадків і подати колективний позов до ЄСПЛ.

Сергій Стуканов: На що скаржився позивач? Чи може подібно вчинити переселенець?

Леся Василенко: Була вже подібна скарга від переселенця з Криму. Там описуються всі втрати особи, далі можна справу передавати до міжнародних інстанцій. В цьому випадку компенсація виплачується конкретним фізичним особам.

Але є мінус — це довгий процес. Також питання — невиконання рішень ЄСПЛ.

Сергій Стуканов: Як виглядатиме ситуація у випадку доведення чи недоведення факту агресії Росії?

Леся Василенко: Все залежить від рішення апеляційного суду. Правову позицію сьогодні представила АП.

Якщо агресію буде заперечено, то нічого і не зміниться. Будемо збирати докази і підтверджувати їх у судах національної юрисдикції. Якщо держава відмовлятиметься визнавати агресію, то громадяни візьмуть справу в свої руки. Якщо ж суд визнає РФ агресором проти України загалом, то це посилить наші позиції на міжнародній арені, це дасть змогу більше відстоювати позицію в переговорах. Це посилить позицію в отриманні гуманітарної чи фінансової допомоги. Не буде двоякої позиції, коли у виступах президент заявляє про агресію Росії, а на ділі його відомство заважає цьому визнанню.

Михайло Кукін: Якщо суд не визнає агресію, то мобілізовані зможуть подавати в суд на Україну, адже війни ніби немає?

Леся Василенко: Безумовно, люди, які потерпіли від конфлікту, можуть подавати позови проти держави Україна. Нічого поганого в цих позовах немає, це слугуватиме додатковим стимулом для становлення правової держави і для того, аби АП почала називати речі своїми іменами.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.