Слухати

Україно, не впадай у відчай, — власник Краматорського аеропорту після полону

08 квітня 2016 - 08:15 2569
Facebook Twitter Google+
Дмитро Подушкін, власник Краматорського аеропорту, розповідає про свій 56-денний полон у «ДНР». Проблеми функціонування судової системи на Донбасі коментує правозахисниця Тетяна Матяш

dmytro_podushkin_tetyana_matyash_0_0.jpg

Тетяна Матяш, Дмитро Подушкін // «Громадське радіо»
Тетяна Матяш, Дмитро Подушкін
«Громадське радіо»

Михайло Кукін: Ви 56 днів знаходились в полоні «ДНР»?

Дмитро Подушкін: 56 діб я провів у міліції міста Краматорськ. На той момент я бачив, що там знаходилась звичайна українська міліція, яка періодично міняла шеврони — то вони «ДНР», то вони Україна. Зараз йде слідство, яке встановлює обставини злочину — як і хто мене викрав, де я знаходився.

Тетяна Трощинська: Як вас захопили?

Дмитро Подушкін: Я жив прямо в аеропорту, до мене в будинок вдерлися якісьневідомі озброєні люди. Наступного дня прибув штаб АТО у голові з паном Крутовим, підрозділи «Альфа» і «Омега». Прийшли, попросилися розташуватися на кілька днів. Вони по акту взяли комплекс і почали свою роботу. Потім втекли, залишивши мене серед військових і терористів.

Терористи скористались нагодою, захопили мене і кинули до в’язниці.

Тетяна Трощинська: В чому суть справедливості для вас? Що би ви хотіли від суду?

Дмитро Подушкін: Ви знаєте, це складна справа. Донбас винен в тому, що він вибрав таку лінію поведінки, коли обрав президентом людину двічі несудиму. Я би хотів звернутися до мешканців Донецької області, які вірять в Україну. Те, що нагорі бувають безпринципні люди, то буває. А Україну нам треба захищати.

Михайло Кукін: Ваш позов проти конкретних людей?

Дмитро Подушкін: У мене кілька позовів. Наприклад, СБУ взяло у нас аеропорту під проведення АТО. А потім хтось взяв і підпалив гелікоптер, який вибухнув. Гіркін наступного дня каже, що він його збив, СБУ порушує справу, але вона далі нікуди не рухається.

Тетяна Трощинська: В якому стані зараз аеропорт?

Дмитро Подушкін: Там зараз знаходяться військові. Орендують аеропорт за одну гривню на рік.

Тетяна Матяш: Ця історія не поодинокий випадок. На Донбасі взагалі паралізована робота судової системи. Взагалі-то у нас дуже багато людей залишилися там, за ґратами. Люди, стосовно яких іде слідство або суд, але справи не рухаються.

На окупованих територіях зараз досі не починають розглядатися справи, які були початі ще до АТО. Ми не знаємо яким чином відбувається забезпечення цих людей і медичне обслуговування. Ці громадяни кинуті.

Тетяна Трощинська: А є такі справи, які були порушені ще до окупації, а тепер не ведуться?

Тетяна Матяш: Дуже багато. Жодна справа не була вивезена з Донецька. Є тільки один єдиний суддя з Луганська, який ризикуючи собою вивіз справи.

Михайло Кукін: Які перспективи справи Дмитра?

Тетяна Матяш: Якби було нормальне слідство, то можна було б багато зробити. А так, шансів мало.

Дмитро Подушкін: Україно, не впадайте у відчай. Все буде добре!

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.