Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Українські харчі до смаку і європейцям, і азіатам

12 лютого 2016 - 19:00
FacebookTwitterGoogle+
«Війна критично вдарила по фінансуванню галузі», — каже заступник міністра АПК Владислава Рутицька

Татьяна Трощинская: Для вас приоритет рынки Азии или рынки Европы?

Владислава Рутицька: Я буду говорити мовою цифр. У нас присутність на ринках Азії сягає 50%. Ринки Європи збільшилися за останній час. Наша присутність на ринках Європи у 2015 році сягнула 30%.

Андрей Куликов: Какой процент на рынке стран СНГ?

Владислава Рутицька: На жаль, зараз у нас цифри по них спадають. Ми намагаємося їх виправити за рахунок Білорусі. З Казахстаном та Грузією збільшилася торгівля. З Росією у нас ембарго. До цього року до Росії йшло всього 2% сільськогосподарської продукції.

Андрей Куликов: Мы в основном поставляем сырьем. Это хорошо или плохо?

Владислава Рутицька: Ми намагаємося збільшувати кількість продуктів з доданою вартістю на експорт. У нас збільшилися поставки таких продуктів на 1,5% за останній рік. Ми намагаємося стимулювати це.

Ми є лідером по експорту соняшникової олії. Це не кінцевий варіант, коли ми продаємо її в пляшках, але це продукт переробки.

Андрей Куликов: Какое еще в Украине есть масло?

Владислава Рутицька: У нас є гарбузи. Ми робимо якісний продукт переробки гарбузових кісточок. Його можна експортувати.

Андрей Куликов: Какой ущерб сельскому хозяйству нанесла война?

Владислава Рутицька: Війна має критичні наслідки. Сільське господарство розраховує на фінансування. Важливо, починаючи посівну, мати техніку, матеріали, паливо. Потреби тваринництва існують цілий рік.

Кредити зараз дуже коштовні. Фермерам дуже важко їх отримати.

Татьяна Трощинская: Есть еще такая тема как квоты. Что вы можете об этом сказать?

Владислава Рутицька: Ми опитували виробників, і сьогодні майже 40% компаній вважають європейський ринок одним з головних напрямків для розширення свого партнерства.

Сьогодні експортує більше 220 виробників. Вони вважають, що вони там мають достатньо високі показники.

Треба донести до компаній ті принципи, які важливі для європейського ринку: це якість та безпечність продукції. Також важливим є наявність їх сертифікатів.

У на станом на 5 лютого, ми використали квоти на овес на 40%, по ячмінній крупі і борошну на 50%, попит на яблучний та виноградний сік сягнув 100%. Це квоти «перший прийшов, перший обслуговуєшся».

Також є ліцензійні квоти. На курятину використано 25% квоти, на пшеницю 42% і на кукурудзу 100%.

Татьяна Трощинская: Есть опасения, что наши продукты не очень качественные?

Владислава Рутицька: Пересторог немає, але треба довести, що український постачальник має право експортувати свою продукцію. Великий плюс у тому, що якщо ти експортер в ЄС, ти можеш експортувати в інші країни. Всі ринки стають відкритими.

Інші ринки легше йдуть на співпрацю, якщо знають, що постачальник співпрацює з ЄС.

Андрей Куликов: А если рассматривать выход с рынка?

Владислава Рутицька: У нас до цього був великий ринок Росії. Останні роки ми переорієнтовувалися. Туди ми то експортували багато, то не експортували взагалі.

Виробництво — це планування. Ти маєш мати якісні, періодичні валютні надходження, можливість розвитку виробництва. Для цього має бути прогнозована модель.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.