Слухати

Український архів — найбільший відкритий архів КДБ у світі

12 січня 2016 - 17:42 1468
Facebook Twitter Google+
Тому що російські і білоруські архіви закриті, — пояснює новопризначений очільник Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут

13.00andrey_kogut.jpg

Андрій Когут / \"Громадське радіо\"
Андрій Когут
«Громадське радіо»

Анастасія Багаліка: Які зміни з архівами ви плануєте? В чому полягає відкритість архівів? Як можна отримати дані з архівів силових структур?

Андрій Когут: Цієї весни було прийнято Закон «Про відкритість архівів репресивних органів комуністичного режиму».  Ці документи не є секретними. Можна звернутися у Галузевий київський архів, обласне управління СБУ, обласних архівів, центральних архівів в Києві. Всі документи щодо репресій, розстрілів, переслідувань є відкритими.

Це великий шанс дізнатися про долю своєї родини, предків.

Це можна зробити онлайн, написати на пошту архіву, точну адресу можна дізнатися на сайті СБУ. Це може бути звичайний лист, написаний в довільній формі. Там треба вказати максимум інформації, яку ви знаєте. Ви можете приходити до нас, робити безкоштовні копії того, що вам цікаво.

Анастасія Багаліка: Архів має бути оцифрований, і переданий в спільний простір. Чи можливо це зробити?

Андрій Когут: Це можливо зробити. Ми тісно співпрацювали з колегами з Чехії та Польщі. Ми йдемо за пройденою дорогою. Ми хочемо забрати від сучасних правоохоронних органів документи, що не стосуються сучасності.

На людей часто заводилися справи за кримінальні злочини, хоча це були політичні статті. Зібравши документи в одному масиві, ми зможемо встановити, де мають місце політичні переслідування.

Тетяна Трощинська: А як бути з секретністю певних документів?

Андрій Когут: Там є невелика кількість документів, що стосуються стратегічних об’єктів, але ці документи зберігаються в іншому місці, і до нас не мають стосунку.

Тетяна Трощинська: А скільки матеріалів існує?

Андрій Когут:  Якщо всі справи поставити одна до одної, то вийде приблизно 7 кілометрів. Це лише в Києві.

Тетяна Трощинская: Розкриття таємниць у країнах Балтії часто призвело до особистих трагедій.

Андрій Когут: Це були поодинокі випадки. Ми спілкувалися з колегами про наслідки розкриття документів.

Одна сім’я розлучилася, коли виявилося, що один з подружжя шпигував за іншою.

Ми відкритістю хочемо забезпечити те, щоб такого не повторилася. Ми подивимося, хто був агентом. Доступ має бути комплексним, щоб можна було оцінити людину повністю.

Анастасія Багаліка: Чого громадськість хоче від реформування архівів?

Андрій Когут: Не допустити тоталітарної практики в майбутньому.

Ми тут говоримо про момент, коли сучасна спецслужба зберігає таємниці КДБ, можна подумати, що для неї ці методи допустимі. Майдан був певним відголоском цього.

Також треба відновити пам’ять, історію. Тут відповідальність України у тому, щоб встановити імена людей, що постраждали.

Анастасія Багаліка: Чи є науковий потенціал у цих архівів?

Андрій Когут: Він величезний. Українські архіви — це найбільший масив документів.  В Росії і Білорусі архіви закриті. В Балтії залишилося мало документів. Це частина історії всього світу. Багато матеріалів є про те, як діяли підрозділи НКВД після війни в Європі. Ми співпрацюємо з європейськими науковцями.

Анастасія Багаліка: Як знайти сайт архіву в Інтернеті?

Андрій Когут: Написати лист на адресу галузевого архіву: вулиця Золотоворітська 7.

Або на електронну скриньку. На сайті СБУ є розділ Галузевий державний архів. Там ви можете знайти інформацію.

 В 2015 році вдвічі зросла кількість запитів. Звертайтеся, ми надамо всю інформацію, якщо ми володіємо нею.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.