Слухати

Україну намагаються представити як державу-терориста, — експерт

11 серпня 2016 - 16:18 371
Facebook Twitter Google+
Що дає Росії провокація з ДРГ? Як виглядає Україна у російських мас-медіа? Чи санкційна політика Заходу впливає на появу більшої кількості негативно налаштованих до влади росіян?

Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Руслан Кермач про нещодавні заяви ФСБ та Путіна та їх можливі причини:

Руслан Кермач: Це була трохи неочікувана новина з диверсійними групами. Складається враження, що Росія намагається активізувати черговий фронт гібридної війни з Україною в Криму. Мотиви дій ми можемо здогадуватись.

Перша версія, яка спадає мені на думку, пов’язана з тим, що провокація покликана відвернути увагу або виправдати мілітаризацію Криму, яка останнім часом відбувається дуже активно. Були повідомлення і про перекриття пунктів проїзду. За багатьма повідомленнями наростає військовий контингент, відбувається передислокація. Очевидно, у міжнародному просторі це буде сприйнято несхвально. Створюється інформаційний привід, щоб виправдати передислокацію в Криму.

Другу ймовірну версію озвучив сам Путін. Можна зрозуміти, що у такий спосіб вони намагаються зірвати черговий раунд Нормандських перемовин.

unnamed_1.jpg

Руслан Кермач // «Громадське Радіо»
Руслан Кермач
«Громадське Радіо»

Ірина Славінська: І вчорашня заява Путіна це ілюструє. Було сказано, що нема сенсу зустрічатися у цьому форматі.

Руслан Кермач: Напередодні було зрозуміло, що Москва намагається знайти якийсь прийнятний варіант, Лавров робив мляву заяву, що, можливо, зустріч проведуть. Але, очевидно, що зараз у Москви зацікавлення у цьому діалозі нема. І ось вони знайшли красивий розв’язок ситуації.

У більш стратегічному плані вони намагаються змінити дискурс про Україну на міжнародному рівні. З ролі агресора вони хочуть виставити себе жертвою. Нас намагаються представити як державу-терориста. Можливо, в довгостроковій перспективі розраховано на зміну ситуації сприйняття по Криму. Останні заяви того ж Дональда Трампа про Крим — все це підбурює апетити Росії створювати такі інформаційні приводи, які дозволять їм в перспективі, можливо, позбутися кримських санкцій. Хоча це буле колосальний удар по міжнародно-правовій системі.

На даному етапі я не бачу структурних передумов, щоб Москва була зацікавлена в активізації діалогу. Вони розуміють як працює Європейська дипломатія та інституції. Якщо санкції пролонговані на півроку, очевидно, цей час вони будуть триматися. Поки що можна грати свою гру.

Лариса Денисенко: Вчора Леонід Поляков у розмові говорив, що це все більш спрямовано на внутрішнього споживача — незабаром вибори і цією історію історією з диверсантами «накачується» інструмент пропаганди.

Руслан Кермач: Я абсолютно поділяю цю позицію. Якщо подивитись в часовому розрізі, на перший погляд видається дивним, що ця кампанія проводиться саме зараз, коли сезон відпусток, усе в приспаному стані. Але це не дивно, якщо подивимось, що незабаром вибори. Включення пропагандистської машини ефективно мобілізує електорат. Загострення проблем Криму, соціально-економічні проблеми, втрати — Росія втратила близько 15 млрд доларів за останній рік на експорті нафти, незважаючи на те, що на 6-7% наростили експорт. Медійний сплеск — намагання виправдати, чому потрібен Крим, мілітаризація.

Але ми не повинні недооцінювати зовнішній фактор. Ми бачимо, що в Європі наростають антисанкційні тенденції. В Європі є слабка ланка. В перспективі може стати Німеччина, Франція, Східна Європа. Якщо в січні санкції не будуть зняті повністю, а частково, в перспективі, якщо відбудуться вибори в тій же Німеччині, Франції у 2017 році, це змінить розстановку сил у цих країнах. Тоді ситуація може кардинально змінитися не на користь України.

Ірина Славінська: Чи впливає зміна адміністративного статусу Криму на цю ситуацію?

Руслан Кермач: Думаю, ця зміна зроблена суто з адміністративних причин. Після анексії вони повинні були піти на створення федерального округу. Це спогад про автономні права Криму. Тепер ми бачимо, що навіть примарної автономії вони позбулись і стали звичайним суб’єктом РФ. Тепер для заходу є юридична колізія щодо санкцій, які вводились проти Кримського федерального округу. Але, очевидно, санкції триватимуть.

Лариса Денисенко: Якщо аналізувати, що відбувалося стосовно України в російських мас-медіа у липні і зараз: Україна подавалась стишено, чи постійно виринала і виникали приводи?

Руслан Кермач: Ми бачимо, що Україна так швидко, як зникає з медійного поля, так і виринає під інформаційні приводи. Коли активізувалась Сирійська кампанія, всі констатували, що Україна зникає з російського медійного поля. Тепер, очевидно, першочергове задання медіа — доносити меседжі до аудиторії, готувати електорат під вибори.

Ірина Славінська: Який це може бути меседж для електорату?

Руслан Кермач: Це буде виправдання їх агресивної політики.

Лариса Денисенко: Тоді, можливо, там з’явилось бажання більшої кількості людей говорити про те, чи не надмірно ми тиснемо?

Руслан Кермач: В першу чергу, росіяни вимірюють ставлення до влади через власний гаманець. За час, який пройшов, і економічні негаразди, які росіяни встигли відчути, це закономірно підштовхує їх до пошуку причин. Звичайно, центральний меседж — санкції, тиск, що тільки підбурює. У Заходу є очікування, що санкційний тиск на Росію створить критичну масу негативно налаштованих до влади людей. В Росії це не працює. Там це консолідує суспільство довкола лідера.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.