Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Украинские журналисты пассивны в вопросе подачи информации о войне, — медиакритик

02 січня 2016 - 18:27 232
Facebook Twitter Google+
Журналист и писатель Отар Довженко говорит, что медиа часто просто перепечатывают официальную информацию из зоны АТО, не утруждая себя ее проверкой

Ирина Ромалийская: Вы являетесь автором одного из исследований, где освящается то, как местные СМИ преподносят события на Донбассе.

Отар Довженко: За останній рік є кілька постійних досліджень, які спрямовані на те, щоб показати як медіа висвітлюють проблеми переселенців, військових. Наше дослідження — це був лише один з шматочків дослідження.

Воно показало, що виникла дуже цікава ситуація. Журналісти не відчувають межі, за якою починається пропаганда. Вони мають патріотичні позиції, але вони не займаються пошуком новин, перевіркою інформації. Журналісти не ставлять питання. Коли приходить новина з Донбасу, що загинули люди, треба ставити питання: за яких обставин? Вони цього не роблять.

Ми досліджували регіональні Інтернет та друковані видання по 6 областях. Ми побачили, що проблеми скрізь однакові. Всі історії є переказами офіційних джерел, або того, що написано в соціальних мережах.

Мария Завьялова: Поехать туда и находиться — для многих журналистов это невозможно.

Отар Довженко: Є приклади, коли люди працюють з громадськими кореспондентами, які живуть там. Є люди, які співчувають Україні і силам які намагаються визволити регіон. Вони готові перевіряти інформацію.

Найбільша біда полягає у тому, що офіційні джерела повідомляли 2 роки неправдиву інформацію.

Наші медіа роблять нескоординовану пропаганду. Ми маємо ситуацію, коли журналісти пишуть про те, що відбувається конкурс краси в «ДНР». Вони таким чином легітимізують «Міністерства »ДНР», начальника «міліції «ЛНР» і тому подібне.

Питання в тому, з якою метою йде інформація. Люди мають знати, що відбувається на цій території. З іншого боку, ретранслювати їх «офіційні» органи непотрібно.

Ирина Ромалийская: Многих россиян берут в плен, но их тут же меняют. Как вы к этому относитесь?

Отар Довженко: В мене дуже ятриться в душі. Мій друг був чотири місяці в підвалі в Донецьку. З іншого боку, я не можу не ставити питання, на яких підставах відпускають цих заручників. Полоненими їх називати не можна. Ці люди правопорушники, вони мають бути засуджені та відбувати покарання. Ми хочемо, щоб наші хлопці вийшли, але цих людей потім просто відпускають. Незрозуміло, вони під слідством чи ні. Я розумію емоційну сторону, але це насаджує ідею безкарності. Держава, яка наводить лад на своїй території, не мала б так себе вести. Журналісти не піднімають це питання, тому що вони бояться зашкодити процесу.

Мария Завьялова: Чому українські журналісти не перевіряють інформацію?

Отар Довженко: Аудиторія невимоглива до журналістів. У нас або вірять беззаперечно, або не вірять нічому. Немає правди, є нескінченна кількість версій.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.