Слухати

В 2015 була кримська новела, в 2016 — декомунізаційна, — Олена Павлова

26 лютого 2016 - 16:00
FacebookTwitterGoogle+
Про конкурс «Новела по-українські» розповідає організаторка конкурсу Олена Павлова

olena_pavlova_0.jpg

Олена Павлова / «Громадське радіо»
Олена Павлова
«Громадське радіо»
 

В день підтримки кримського супротиву російської окупації пригадуємо фіналістів минулорічного конкурсу новел, котрий тематично був присвячений Криму: «Можна написати просто про любов, а можна про любов в українському Криму, адже література має відгукуватися на життя», — коментує тематичну прив’язку конкурсу Олена Павлова.

Також говоримо про цьогорічний конкурс новел під назвою: Goodbye Lenin! А отже українці писатимуть про декомунізацію.

Тексти минулорічних фіналістів можна знати на сайті «Газети по-українські», у часописі «Країна» та на відповідних сторінках у соціальних мережах, так само там можна ознайомитися і з умовами цьогорічного конкурса.

Лариса Денисенко: Можете представити мапу України, скільки людей писало і подавалося на конкурс?

Олена Павлова: На конкурс до нас надійшло 149 текстів — це ті, які були новелами, і ті, які були про Крим. Вони були з усієї України і, власне, з Криму. Також ми отримували тексти з Америки та інших країн, тобто географія конкурсу, як завжди, обширна.

Мене дуже розчулив лист від якогось хлопчика з проханням не розголошувати його ім’я, бо він боявся, що у нього можуть виникнути проблеми.

Серед авторів були і кримські татари. Були люди, які народилися в Криму і повернулися туди вже висвітлювати окупацію — це Сергій Лефтер.

Крим переважно постає у цих текстах ностальгічним: світлий і такий, в який хочеться повернутися, незважаючи на всі некомфортності в туристичному плані.

Ілона Довгань: Люди писали ті, які зараз живуть в Криму, і ті, які на материковій Україні?

Олена Павлова: Так, але більшість було з материкової України. Я знаю, що кримськотатарські ресурси поширювали анонси про наш конкурс.

Ілона Довгань: Що пишуть?

Олена Павлова: Різне. Багато писали про поїзди, море. Багато було про кримських татар і саме про момент депортації, який зараз по-новому прозвучав у пісні Джамали. Ну, і звісно були про «зелених чоловічків» та окупацію.

Новели всіх фіналістів ми викладаємо на сайті Газета.ua. Новела «Амулет на щастя» — це була одна з найновіших, які ми викладали. Це текст Вікторії Решітько.

Ілона Довгань: А хто переміг?

Олена Павлова: Перемогла Надія Страшко з Полтавщини, місто Гадяч. У ней була новела про старого полковника, у якого була дочка з кримськотатарським зятем і вони були змушені переховуватися. Це називається «Маша зі Пскова вже освоїлася». Текст поділений на 12 місяців і в кожному по обіді приходила листоноша і приносила пенсію.

Лариса Денисенко: Чи були речі, які могли розсмішити?

Олена Павлова: Переважно всі тексти — світлі, що, насправді, дивно, адже в той час все було важко.

Ілона Довгань: А, може, в когось і курортні романи були.

Лариса Денисенко: А там було і про них.

Олена Павлова: Так, наприклад Ярина Груша написала новелу «Дама з в’єтнамкою» про українку та її італійського нареченого.

«І чого їх потягнуло відпочити влітку в Криму? Мабуть, тому що перед одруженням майбутній чоловік та дружина хочуть познайомити одне одного зі своїми реальностями. А в Україні можна було відпочити тільки в Криму… Доба у задушливому купе (добре, що на нижніх полицях), постійні нарікання Джуліо на те, що вікна не відкриваються, кондиціонер не працює, постіль волога і туалет брудний.

Єдиною втіхою для Джуліо була пишногруда провідниця з мокрими колами під пахвами, яка не втомлювалася приносити чай за чаєм, солодкий, як те життя, що чекало на Лілю в майбутньому за межами України».

Лариса Денисенко: Що ще буде цікаво нашим слухачам почути?

Олена Павлова: Ми уже згалували Раїсу Плотникову і її новелу «Коктебельська загадка мого діда». З інших учасників досить іронічним був Сергій Морфінов з текстом «Кримсько-українська анархістська республіка». Крим у цьому тексті насправді острів, а герої розмірковують, що було б, як би Крим був півостровом.

Діють там юний Нестор Махно, якого назвали на честь відомого прадіда, Денис Ярош. Закінчується цей текс досить позитивно:

«Вже коли зовсім розвиднілося, Женя Ангел згадав про звернення президента та увімкнув стрім «Махно 24».

— Брати та сестри, — почав глава держави. — Вітаю вас з тридцятою річницею здобуття незалежності України та возз’єднання з Кримсько-українською анархістською республікою. Ми вже відбулися як єдина держава, але процес державотворення триває. Хочу повідомити, що сьогодні, на виконання рішення всенародного референдуму, я підписав акт про приєднання до України Кубанської народної республіки».

Ілона Довгань: Яка була премія?

Олена Павлова: 1 тисяча гривень та публікація в журналі «Країна».

Лариса Денисенко: Цьогорічний конкурс був тематичний?

Олена Павлова: У нас були вагання, тому що присилали і вірші і якісь особисті політичні міркування. Хочу вперше оголосити тему нового конкурсу, тому що ми вже визначилися.

Література має відгукуватися на життя, про те, що на нас впливає. Тому ми вирішили зробити темою конкурсу Goodbye Lenin — це декомунізація.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.