Слухати

В ОРДЛО чинять опір випускникам шкіл, які хочуть вступити в українські виші, - МОН

21 липня 2018 - 21:28
Facebook Twitter Google+

Гості

Говоримо про особливості вступу для абітурієнтів із окупованих територій та про те, які спеціальності та виші обирають вступники цього року
В ОРДЛО чинять опір випускникам шкіл, які хочуть вступити в українські виші, - МОН / Програми на Громадському радіо

У студії побував Олег Шаров — генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН.

 

Сергій Стуканов: За повідомленнями Міністерства освіти та науки України, вже подано більше мільйона вступних заяв, їх подало більше 150 000 абітурієнтів. Як проходить вступна кампанія і коли кінцевий термін подачі заяв?

Олег Шаров: Вступна кампанія розпочалася вчасно, проходить відповідно до графіку, в принципі — без збоїв.
Із 2015 року ми перейшли на подачу документів у електронному вигляді. З 2016 – в повному обсязі в електронному вигляді. Сьогодні дуже мало особливих категорій вступників подають заяву в письмовій формі.

Потенційний вступник спочатку створює електронний кабінет, через який буде подавати заяву (на сьогоднішній день створено близько 155 000 електронних кабінетів), а потім із цього кабінету з 12 по 26 липня подає заяви. В цьому році завершення створення електронних кабінетів о 18.00 25-го липня, завершення подання електронних заяв для вступу на бакалавра і магістра на основі повної загальної середньої освіти припадає на 18.00 26-го липня.

Сергій Стуканов: В попередні роки були непорозуміння в деяких вишах із кількістю студентів, які зрештою до них потрапили. Яка зараз система, як будуть зараховуватися студенти?

Олег Шаров: Сучасна система вступу до закладів вищої освіти була сформована в 2015-2016. Ще з 2008 року вступ до закладів вищої освіти здійснюється за результатами ЗНО, в 2015 році було запроваджене адресне розміщення державного замовлення, в 2016 ми повністю перейшли на подання заяв у електронній формі й адресне розміщення державного замовлення було вдосконалене до сьогоднішньої моделі широкого конкурсу. Фактично третій рік ми працюємо в межах цієї моделі. Заклади вищої освіти вже зрозуміли, як працює система, навчилися з нею працювати, тому кількість проблем із університетами, академіями, інститутами в цьому році порівняно невелика.

Сергій Стуканов: Зарахування відбуватиметься за так званою найвищою пріоритетністю. Розкажіть про ці елементи вступної кампанії.

Олег Шаров: Законом України передбачено, що місця державного замовлення надаються вступникам – не закладам вищої освіти, кафедрам, факультетам, а вступникам. Вступник направляє місце державного замовлення до того закладу, в якому хоче вчитися. «Гумових» закладів вищої освіти немає, в усіх є свої обмеження, тому якщо за першою пріоритетністю вступник і здобуває місце державного замовлення, але ті, які стоять вище нього за балами, вже зайняли там всі можливі місця, він перенаправляється до вступу за другою, третьою пріоритетністю і так далі.

Місце державного замовлення надається за найвищим конкурсним балом. Досить часто запитують: «Що важливіше: бал чи пріоритетність?» Основне значення має бал, пріоритетність – це черговість розгляду заяв.  Якщо ви не змогли отримати місце державного замовлення за першою пріоритетністю, система шукає ваше місце державного замовлення за другою пріоритетністю, за необхідності – за третьою і так далі. Вирішальним залишається ваш бал.

Сергій Стуканов: Кожен виш одержить певну кількість бюджетних місць і певну кількість студентів. Чи буде це впливати на його ситуацію наступного року, наприклад, чи буде Міносвіти для тих вишів, які набрали мало студентів, зменшувати ліміти?

Олег Шаров: Так. При підготовці до вступної кампанії 2018 року діяло правило: якщо заклад вищої освіти спромігся отримати студентів на максимальний обсяг державного замовлення, він мав право збільшити максимальний обсяг державного замовлення на 10% в цьому році. Якщо заклад вищої освіти не зміг набрати й половини максимального обсягу державного замовлення, він втрачав 10% від максимального обсягу, що був минулого року. Якщо ж заклад вищої освіти взагалі не зміг нікого отримати при розподілі державного замовлення за адресним розміщенням, його максимальні обсяги скорочувалися вдвічі.

Сергій Стуканов: Які найпоширеніші помилки вступників спостерігаються цього року?

Олег Шаров: Остаточно це буде зрозуміло, коли кампанія завершиться. В цьому році, на щастя, немає особливих проблем ані з реєстрацією електронних кабінетів, ані з поданням заяв. Дуже гарно, що вступники вже достатньо досвідчені, дуже невелика їхня кількість подала сім заяв одразу, в перші 15 хвилин вступної кампанії. Але найголовніша проблема кожного вступника – яку спеціальність він хоче отримати, в якому закладі, наскільки пріоритетним для нього є бюджет. Дуже важливим є питання раціонального співвіднесення конкурсного балу вступника та його бажання здобути ту чи іншу спеціальність в більш чи менш топовому університеті.

Сергій Стуканов: Яка специфіка щодо вступників з окупованих територій Донеччини та Луганщини?

Олег Шаров: В цьому році реалізується така ж схема вступу для вступників із окупованої частини Донеччини та Луганщини, яка була запроваджена в 2016 і вдосконалена в 2017 році. З одного боку, вони всі мають можливість, навчаючись заочно в Міжнародній українській школі, підготуватися до ЗНО, скласти його та на вступати в будь-який заклад вищої освіти України на загальних підставах. З іншого боку, якщо зробити це не вдається, вони мають можливість приїхати до центрів «Донбас — Україна» — такі центри створені в 35-ти закладах вищої освіти. В цих центрах вони мають можливість пройти атестацію за курс повної загальної середньої освіти, на підставі своєї освітньої декларації отримати документ, а також вступити до закладів вищої освіти не за результатами ЗНО, а за результатами іспитів, які складають у цих закладах.  

Сергій Стуканов: Чи збільшується кількість вступників із окупованих територій із кожним роком?

Олег Шаров: У минулому році було суттєве збільшення порівняно з 2016 роком.

Сергій Стуканов: Із чим це пов’язано?

Олег Шаров: Я сподіваюся, з тим, що ми стали більш активно працювати – український уряд, українська сторона суттєво підвищила свою активність стосовно молоді. Звичайно, важливий момент, що молодь, особливо та, яка проживає на окупованій території Донецької та Луганської областей, побачила безперспективність навчання і здобуття освіти в так званих «закладах вищої освіти» «ДНР», «ЛНР». Щодо статистики, то до завершення кампанії ми традиційно три роки утримуємося від називання даних щодо приїзду з Криму та Донбасу з міркувань безпеки, можливості взяти участь у ній мешканців окупованих територій, враховуючи достатньо жорсткий опір окупанта. Більше того, з минулого року ми шифруємо прізвища вступників до закладів вищої освіти, які приїздять із окупованих територій, – через загальнонаціональну базу даних їхні прізвища неможливо дізнатися.

Сергій Стуканов: Ви сказали, що окупанти чинять опір вступникам. Як це проявляється?

Олег Шаров: Через три основні канали. По-перше, погрози батькам і родинам щодо того, що їхні діти їдуть вчитися на територію, яка підконтрольна уряду України.

Сергій Стуканов: Хто погрожує?

Олег Шаров: Місцева влада на окупованих територіях в найрізноманітніших формах — безпосередньо, через роботодавців, так звану «соціальну систему». По-друге, перепони при перетині лінії розмежування, особливі вимоги до перевірки молоді. Третій варіант – проводять промивання мізків молоді, що жодні перспективи на території України їх не чекають, Україна їх не прийме, заклади вищої освіти не візьмуть їх і так далі. Щодо третього, я вважаю, завдяки медіа нам поступово вдалося переламати цей інформаційний простір. На сьогодніі молодь на окупованих територіях принаймні знає, що її чекають і візьмуть на навчання.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.