Слухати

В України є три варіанти для початку справжнього економічного зростання, — економіст

18 вересня 2017 - 17:33 1179
Facebook Twitter Google+
Чому Нацбанк знижує курс гривні, які чинники впливають на стабільність нашої валюти і що необхідно для стабілізації і зростання економіки?

Думками ділиться економіст, екс-заступник голови Нацбанку та ректор Міжнародного інститут бізнесу Олександр Савченко.

 

Дмитро Тузов: Як ви реагуєте на повідомлення про те, що НБУ дещо послабив курс гривні? Ми розуміємо, що йдеться про копійки, але все ж тенденція до девальвації існує.

Олександр Савченко: Це традиційна тенденція. Кожного року влітку гривня трохи посилюється чи хоче посилитися, часто їй заважає НБУ чи уряд.

Дмитро Тузов: Як  заважає? Посилення гривні не в інтересах НБУ?

Олександр Савченко: Не завжди в інтересах. Наприклад, абсолютно не в інтересах уряду тому, що за рахунок девальвації уряд поповнює бюджет. Це ПДВ по імпорту, а імпорт у нас дуже значний. Що гірший курс гривні, то більше надходжень до бюджету. Хоча це гривня вже знецінена, але її стає більше. Формально виконати план по бюджету набагато краще зі слабкою гривнею. Так само допомагає покращити бюджет інфляція, бо вона прямо пропорційно збільшує доходи в бюджет.

Дмитро Тузов: Чи може це бути стійкою традицією виконувати бюджет за рахунок інфляції?

Олександр Савченко: У нас така традиція існує 27 років, її ще ніхто не порушував.

Дмитро Тузов: А як змінити цю парадигму?

Олександр Савченко: Треба кардинально змінити владу. Іншого шляху нема. Треба люди з іншим світоглядом, з іншою освітою, цілями. Мене навіть інколи питають про те, чи може гривня стати знову 8. Я кажу, що звичайно, тому що зараз, якщо брати середній рівень цін в Нью-Йорку і в Києві, то гривня мала б коштувати 8-9 гривень за долар. А от розрив між таким потенціальним і реальним курсом у 26 показує рівень некомпетентності всіх інститутів влади. Перш за все, економічні інститути Нацбанк, Мінфін, але не тільки. Якщо б у нас був уряд за коефіцієнтом інтелекту, знань і намагань контролю, як в США, за 5-6 років у нас би був курс 8-9. А якщо такий, як у Швейцарії, може, і 6-7.

Дмитро Тузов: А якщо такий, як в Україні, то чи можливий гіпотетичний склад, як кажуть канадці, «збірної всіх зірок», тобто роботяг у своїй сфері та реальних функціонерів, які могли б якісно змінити ситуацію?

Олександр Савченко: Моя позиція полягає в тому, що зірки з-за кордону, на жаль, не можуть вирішити проблеми в Україні. Не може іноземець розробити план економічних і соціальних реформ для України. І ніде в світі такого не було.

Дмитро Тузов: Високий рівень недовіри до державних органів влади є небезпечний. Суспільство і державні органи управління не можуть жити в різних світах. Як ви вважаєте, як це збалансувати, щоб не переживати наступних потрясінь? Ви сказали, що курс 8-9 гривень за долар цілком реальний?

Олександр Савченко: Реальний, але не дуже. Я не вірю в дива. Якщо за 28 років жодного разу цілком професійної команди я не бачив у нашій владі, то вірогідність її появи дуже мала. Найбільш вірогідний варіант — потроху подальша девальвація гривні. Я прогнозую, що на кінець року гривня не може опуститися нижче 28. А в наступний рік Мінфін чи НБУ чомусь запрогнозувало курс 30. Є така академічна теорія раціональних очікувань: що ти очікуєш, те й відбувається. Часто подіями рухають не реальні причини, а їхнє очікування. Цілком можливо, що в наступному році на кінець року курс буде 30. Хоча за всіма моїм розрахунками ситуація виглядала би так (я це прогнозував на початку року): влітку буде велика тенденція до посилення гривні (і ми її бачили), потім до послаблення, а якщо б НБУ не втручався і Мінфін не придумував новації, гривня мала би знову посилюватися.

Повну версію розмови, зокрема, думки економіста про те, що необхідно для стабілізації і зростання економіки, слухайте в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.