Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Як не дати банкам себе надурити? Розкажуть на курсах фінансової грамотності

10 травня 2017 - 15:28 164
Facebook Twitter Google+
Програма тренінгів спрямована на три категорії вразливих громадян: внутрішньо переміщених осіб, людей, які постраждали від конфлікту, та пенсіонерів. Реалізовуватиметься в 11 областях України

Про те, як записатися на курси і що ж таке фінансова грамотність, розповіли Тетяна Герасимова, майстер-тренерка програми з фінансової грамотності Українського жіночого фонду; Микола Ябченко, менеджер комунікаційної програми Українського жіночого фонду; Юлія Вітка, заступниця керівника проекту «Трансформація фінансового сектору», кандидатка юридичних наук.

 

Микола Ябченко: Тренінги програми «Фінансова обізнаність для впевненого майбутнього» проходять в 11 областях України (Миколаївська, Запорізька, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська, Житомирська, Київська, Сумська, Тернопільська, Донецька і Луганська). Цільова аудиторія — люди пенсійного віку, а також люди, які постраждали від конфлікту. Наприклад, якщо в Полтавській області нема великого осередку ВПО, то вся Донецька і Луганська область може підпадати під цільову аудиторію.

Ірина Славінська: Що потрібно зробити, щоб стати слухачами, а потім і випускниками курсів?

Микола Ябченко: В принципі, у нас нема наперед затверджених міст і селищ, тому потрібно зв’язатися з «Українським жіночим фондом» (на сайті або за телефоном у Києві (044)-507-06-10) і ми надамо контакти тренерів у відповідних областях. Якщо  ініціатива буде чисельною, набереться 20 осіб для тренінгу (тренінг дводенний), наші тренери організовуються і приїжджають. Курси вже почалися в квітні, а останні пройдуть в жовтні, тому не треба зволікати

Ірина Славінська: Що таке фінансова грамотність і чому можуть навчитися на курсах?

Тетяна Герасимова: На міг погляд, фінансово грамотна людина — це людина, яка може обізнано та свідомо приймати фінансові рішення. Ми кожного дня стикаємося з прийняттям фінансових рішень. Навіть проста покупка щоденних товарів у магазині — це також прийняття фінансового рішення.

Можливо, час від часу постають і більш складні питання. Наприклад, іноді ми хочемо придбати щось дорожче і взяти кредит. Або, навпаки, можемо відкладати гроші, заощаджувати і зберігати їх, і нам треба зрозуміти, як ми це можемо робити, щоб потім здійснити фінансові мрії та реалізувати цілі за ці накопичення.

Окрім цього, ми стикаємося з великою кількістю реклами різних фінансових послуг, як банківських, так і небанківських. Дуже важливо вміти орієнтуватися серед цих оголошень і розуміти, де можуть бути корисні для нас послуги, а де ми можемо наразитися на ризики.

Андрій Куликов: На що, насамперед, потрібно звертати увагу?

Тетяна Герасимова: Завжди читайте все, що ви підписуєте. Ніколи не приймайте рішення, поки не отримаєте для себе достатньо інформації.

Дайте собі достатньо часу, не вагайтеся, чи ставити питання менеджерам цих установ — ставте стільки питань, скільки потрібно, навіть якщо це когось дратує чи позаду вас черга, навіть якщо на вас тиснуть і кажуть, що «ця акція тільки сьогодні». Якщо треба, візьміть роздруківку договору з собою, почитайте, можливо, порадьтесь з рідними (або ж у вас є знайомі юристи чи фінансисти).

Іноді варто подивитися інформацію в Інтернеті, бо можна почути багато відгуків і про певні установи, і про певні послуги. Звичайно, тут ми можемо наразитися і на неправдиву інформацію — треба вмикати критичне мислення і фільтрувати. Думаю, що більше інформації ми отримаємо, то краще.

Як не потонути у вирі інформації? Треба звертати увагу на так звані «червоні прапорці». Наприклад, якщо ви хочете заощаджувати чи в щось інвестувати, «червоним прапорцем» може бути пропозиція дуже вигідних умов. Наприклад, середня банківська ставка за депозитами наразі десь 15%, а вам пропонують 30%; або ж так звані інвестиційні фонди кажуть, що в них доходність 1% на день. Це диво, якого не буває,— і це вже ознака фінансової піраміди чи можливого шахрайства.

Юлія Вітка: Потрібно розуміти, що фінансові послуги ніколи не бувають безкоштовними, якщо ви бачите 0% чи інші переваги — це все одно означає, що ви за цю послугу платите. Де може бути захована ціна? Або у комісіях, які ви сплачуєте (вони можуть бути явними або прихованими), або це переплата за сам товар при розстрочці (зазвичай його ціна нижча, ніж тоді, коли ви берете його у розстрочку). З 10 червня вступає в дію новий закон про споживче кредитування, за ним буде заборонено рекламу кредитів під 0% чи з аналогічними формулюваннями.  

Є класичні фінансові послуги (кредит, депозит), які є регульованими, і є органи, до яких можна звернутися зі скаргами. А є послуги, які можуть бути завуальовані під фінансові — завуальовані під кредит, соціальну програму, а насправді — це фінансова піраміда. Ви не знайдете в договорі слів, що це піраміда чи схема. Це буде договір про надання консультаційних послуг чи щось такого типу. Як правило, ви берете участь фактично в лотереї. Особливо, якщо вам кажуть: щоб отримати якийсь товар чи прибуток, вам потрібно залучити інших учасників. Це завжди ознака піраміди.

Андрій Куликов: Як ставитися до пропозицій, які обіцяють додаткові пільги? Скажімо: покладіть гроші до нашого банку, і у вас буде змога раз на тиждень безкоштовно проїхатися річковим трамваєм.

Тетяна Герасимова: Іноді такі послуги можуть бути реальними. Для залучення клієнтів банки та інші фінансові установи пропонують якісь додаткові переваги: розіграш призів серед вкладників, подарунки, безкоштовні картки. Потрібно дивитися чи це реальна перевага (чи ви отримуєте це, чи отримуєте лише шанс на те, що можете стати власником чогось). Треба також дивитися, чи воно вам потрібно і чи будете ви кататися цим річковим трамваєм.

Іноді фінансові установи пропонують додатково свої послуги. Іноді безкоштовно, іноді паралельно нав’язують додаткові фінансові послуги, які вам, можливо, не потрібні. Наприклад, ви йдете оформлювати депозит, а вас додатково страхують на якусь суму.

Андрій Куликов: Чи навчаєте ви людей старшого віку створенню власної пенсії і наскільки зараз є зацікавленість в цьому?

Випускники наших тренінгів отримують додаткову перевагу — можливість мати в подальшому індивідуальні консультації з тренерами

Тетяна Герасимова: Зацікавленість, звісно, є. На цю тему в нашій тренінговій програмі є кілька блоків. Перший блок стосується пенсійної реформи. Ми розповідаємо про проекти пенсійної реформи, які наразі розглядаються нашим урядом. Але, на жаль, поки нема точної інформації, коли вони можуть бути прийняті.

Пенсійній системі нашої країни не вистачає так званого другого ступеню пенсійної системи. Наразі в нас є солідарна система, коли працюючі утримують непрацюючих. Коли працюючі стануть непрацюючими, їх утримуватимуть майбутні покоління.

Другий рівень пенсійної системи — накопичувальне обов’язкове державне страхування. Є проект, згідно якого буде створений державний накопичувальний пенсійний фонд, куди всі страхувальники — всі особи працездатного віку — будуть відраховувати на особистий рахунок якусь суму додатково до пенсії. Це буде накопичування — як дуже довгостроковий депозит. Після виходу на пенсію буде кілька варіантів: довічне отримування певної суми додатково до звичайної пенсії або одноразова виплата всього, що ви накопичили за трудовий стаж із певними відсотками.

Юлія Вітка: У нас ще є третій рівень — недержавні пенсійні фонди. Це вже інвестиції — на ваш ризик, ніким не гарантовані. Зрозуміло, що це накопичення в гривнях, через кільканадцять років, коли ви будете отримувати пенсійні виплати, не факт чи ті прибутки, які були отримані, перекриють інфляцію.

Ірина Славінська: Що варто говорити про фінансову грамотність, зважаючи на українські реалії? І чи буде це якось враховуватися на курсах?

Тетяна Герасимова: Нашим учасникам тренінгів ми розповідаємо про захист прав споживачів фінансових послуг, у роздаткових матеріалах дамо конкретні контакти установ, які здійснюють контроль за тими чи іншими фінансовими установами, ми досить детально розбираємо: що робити, якщо збанкрутував банк, як працює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.