Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Як не викликати гнів русалок?

19 червня 2016 - 18:50 146
Facebook Twitter Google+
У давні часи на березах, де вночі люблять гойдатися русалки, розвішували полотно і виносили свіжоспечений теплий хліб або клали його на вікно, — розповідає культурологиня

13.40gromovyca_berdnyk_0.jpg

Громовиця Бердник // «Громадське радіо»
Громовиця Бердник
«Громадське радіо»

Про обряди, пов’язані з Зеленими святами, говоримо з культурологинею та письменницею Громовицею Бердник.

Лариса Денисенко: Якого духу більше в цього свята? Розкажіть про обряди, що стосуються Зелених свят.

Громовиця Бердник: Із Святою Трійцею тих, хто святкує за християнським звичаєм! З Зеленими святами тих, хто більше притримується язичницької традиції! Кожне велике свято на нашій території поєднує язичницькі і християнські традиції. Вони дуже тісно переплетені.

Час іде, змінюються культурні віхи, духовні маяки, але не змінюються певні традиції.

Лариса Денисенко: Якими вони є?

Громовиця Бердник: Зелені свята, як і Різдво, зберегли свою дохристиянську складову. Це обряд «водіння куста», який найкраще зберігся на Поліссі або на Полтавщині. Дівчину наряджають в зелень, одягають вінок, уквітчують стрічками, листям, квітами, водять по певній місцевості. Вважається, що це принесе родючість, добробут, хороший урожай, дощі.

В ці дні проходили «русалії» — цикл, спрямований на родючість.

Три дні Трійці — це християнська традиція. А русальні дні тривали тиждень, умовно кажучи, з суботи перед Трійцею. В четвер починається Навський Великдень. Він пов’язаний з русалками, які приносять дощі, та померлими. Ці дні поминальні. Вважається, що наші далекі предки, не викидали шкарлупку з великодніх яєць, а пускали її на воду. Вважалося, що до Трійці ці шкарлупки припливають в країну рахманів, вони знають, що там уже відсвяткували, що їх пам’ятають.

Ці дні особливі тим, що поминають не тільки рідних, а всіх, хто помер не своєю смертю, хто помер наглою смертю, хто загинув у дорозі. В ці дні поминали навіть самогубців.

Укріплювався зв’язок між світами. Вважалося, що предки можуть послати дощі, хороший врожай.

У народних сонниках досі пишуть, що померлі сняться до дощу.

Анастасія Багаліка: В сучасній атрибутиці Зеленої неділі залишилось щось, окрім травички, якою прикрашають оселі?

Громовиця Бердник: Квітчати оселю можна тільки певними видами дерев — березою, дубом, вербою. Осикою не можна було. В давні часи вважалося, що вона колись допомогла злим духам, через те, що в осики тремтить листя.

Лариса Денисенко: А які мають бути трав’яні букети?

Громовиця Бердник: Воно називалося «тройчанське зілля» — любисток, васильки і ще одна. Аїром посипали підлоги, бо він росте біля води, тобто на межі двох світів. Вода в традиції — це місце життя духів.

Був звичай дарувати русалкам полотно на сорочку. Русалками вважали дівчат, які померли наглою смертю, у тому числі від нещасного кохання, або нехрещені діти. Їм треба було раз на рік подарувати сорочку і нагодувати хлібом. Тому на березах, де вони люблять гойдатися вночі, розвішували полотно і виносили свіжоспечений теплий хліб або клали його на вікно. Наприкінці русального тижня їх ніби проводили. Їх зустрічали, як дорогих гостей, а, коли закінчувався цикл, на межі поля качалися в житі, були спеціальні пісні. Це обов’язково робилося на межі.

Лариса Денисенко: Я бачила, що в сучасні букети додають мелісу, полин.

Громовиця Бердник: Полин допускався, але його використовували в обрядах проводжання, бо він відганяв духів. М’ята- це дань сучасності. Її можна додавати в страви ,в чай, вона дезінфікує повітря. Вона згадується, але рідше.

Анастасія Багаліка: Чимось принципово відрізняється неділя і понеділок, який після неї, в плані обрядів?

Громовиця Бердник: Саме Зелена неділя, вірніше навіть субота. Свято починалося в суботу, коли поминали. Неділя — основне святкування. А з понеділка «водили куста». Коли відбулася християнізація, то неділя була християнським святом, а в понеділок починалися обряди.

Лариса Денисенко: Я читала, що дівчата плетуть вінки на берези.

Громовиця Бердник: Вважалося, що в березі і вербі живуть мавки, русалки. Верба росте над водою, на межі двох світів. В березах живуть мавки і русалки. Березу можна було садити тільки на межі свого обійстя, щоб не притягнути цих істот до себе в двір.

Але коли їх приймали, то місця, де вони гойдаються, живуть, увінчують. Русалкам плели вінки для того, щоб вони відчули себе нареченими.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.