Слухати

Якою мовою будуть вивіски після ухвалення закону про державну мову?

23 січня 2017 - 20:38 514
Facebook Twitter Google+
«Цей закон не поширюється на мову приватного спілкування, релігійних обрядів. Звичайним людям ніхто не вказуватиме, якою мовою говорити», — розповідає громадський діяч

Громадський діяч, член робочої групи з підготовки мовного закону Тарас Шамайда розповідає про законопроект.

Сергій Стуканов: Закон окреслює лише питання державної мови?

Тарас Шамайда: Головне його завдання — окреслити функціонування державної мови. 10 стаття Конституції вимагає від держави забезпечити функціонування української мови в усіх сферах життя на всій території України. Закон Ківалова — Колесніченка мав на меті знищити українську мову. Він написаний так, що українську мову можна не знати, не поважати, не використовувати, можна ігнорувати її в будь-якій сфері. Наш закон — це європейський підхід. Європейське законодавство не змішує питання офіційної мови та питання меншин, іноземних мов. У Франції є закон про французьку мову, в Польщі — про польську мову.

Сергій Стуканов: В Конституції є також і теза про те, що держава гарантує розвиток інших мов.

Тарас Шамайда: Безумовно. Тому з метою захисту прав меншин має бути прийнятий новий закон. Він розробляється.

Законопроект про державну мову не спрямований проти жодних інших мов.

Протиставлення української мови іншим — штучна річ.

Наталя Соколенко: Чи прописано в законопроекті, якою мовою мають бути вивіски?

Тарас Шамайда: В сфері бізнесу, як і у всіх інших ключових сферах, гарантується наявність державної мови. Вивіски за цим законом будуть обов’язково державною мовою. В разі бажання власників вивіски можуть дублюватися іншою мовою. Якщо це товарний знак, який регулюється нормами міжнародного права, то тоді ним можна користуватися.

Сергій Стуканов: Минулого року було ухвалено законопроект про пісні українською мовою, було встановлено для них квоту. В законопроекті я побачив, що з метою задоволення потреб національних меншин телерадіоорганізації можуть здійснювати мовлення не українською мовою в обсязі 10% від часу добового мовлення.

Тарас Шамайда: Справа не у відсотках. Це загальний принцип. Мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова. Винятки зроблені для того, щоб можна було використовувати програми іншою мовою з метою задоволення потреб національних меншин та з освітньою метою.

Наталя Соколенко: Чи всі представники вищої влади мають говорити українською?

Тарас Шамайда: Законопроект складається з кількох блоків. Є преамбула, де пояснюється, чому є потреба регулювання. Далі — блок «Державна мова в сфері органів державної влади, місцевого самоврядування». Там є перелік посад, для яких обов’язкове володіння державною мовою. Потрібно буде отримувати сертифікат про рівень володіння українською мовою.

Чинний закон вимагає знання всіма держслужбовцями української мови і використання її в роботі. З травня 2017 року повинна діяти система підтвердження рівня володіння мовою.

Наш законопроект передбачає створення комісії зі стандартів. Ця комісія буде розробляти державні стандарти мови, різні рівні володіння мовою.

Наталя Соколенко: Чи є в законопроекті вимога до представників сфери обслуговування знати українську мову?

Тарас Шамайда: Законопроектом передбачено, що мовою обслуговування населення є українська. Але індивідуальне обслуговування може здійснюватися мовою, прийнятною для сторін.

Сам закон буде діяти через два місяці після публікації. Але перехідний період триватиме до двох років.

Цей закон не поширюється на мову приватного спілкування, релігійних обрядів. Звичайним людям ніхто не вказуватиме, якою мовою говорити.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.