Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

За іноземними суднами, що заходять в кримські порти, стоїть Росія, — Яременко

08 жовтня 2016 - 20:05 131
Facebook Twitter Google+
Більшість товарів в окупований Крим надходить через море. Наскільки ефективними є міжнародні санкції проти РФ в області мореплавання?

У студії «Громадського радіо» — голова правління фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко.

Тетяна Курманова: Нещодавно ви опублікували дослідження ефективності міжнародних санкцій проти Росії в галузі мореплавства у зв’язку з окупацією Криму. До яких основних висновків ви прийшли?

Богдан Яременко: З кінця березня 2014 року ми фіксуємо усі заходи комерційних торговельних суден у кримські порти. Після окупації значення кримських портів дуже змінилось. Якщо до окупації кримські порти обслуговували всю Україну, забезпечуючи експортно-імпортні операції, то на сьогодні кримські порти відіграють роль постачань самого Криму. Громадська блокада півострову призвела до того, що кримські порти, як експортно-імпортний логістичний центр, стали непотрібними Російській Федерації. Вона просто не може їх використовувати.

Фактично, портова інфраструктура Криму занепадає. За 2 роки значно посилилась роль керченських портів. Переважно, за рахунок порту, що обслуговує поромну переправу з портом «Кавказ» в Росії. В Керчі знаходяться 4 порти, всього в Криму їх 10. Робота решти портів стрімко скорочується. Пасажиропотік і вантажопотік там наближається до нуля. Це один з перших наслідків санкцій. Це вимагатиме від Росії збільшення інвестицій.

В 2014 році ми зафіксували 32 іноземні прапори, під якими кораблі здійснювали заходи в кримські порти. Станом на сьогодні це лише 14 країн. Значне зменшення числа країн, судна яких заходять в кримські порти, пов’язано з підтримкою іноземними державами резолюції Генеральної асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України. Таким чином світове співтовариство намагається дотримуватись власної позиції щодо підтримки територіальної цілісності України.

Найбільшу кількість заходів здійснили російські судна. За всіма іншими суднами, що заходять в кримські порти під іноземними прапорами, стоять російські судновласники. Часто ми фіксуємо рух суден між Кримом і Болгарією. Насправді, мова йдеться про кораблі, які належать «Лукойлу». Уряду Болгарії просто не вистачає юридичних інструментів і політичної волі, аби боротися з цим судновласником.

Такі випадки були і з іншими країнами ЄС, наприклад, Румунією. Румунія була першою і єдиною країною, журналісти якої на підставі наших публікацій про сполучення між портом «Констанція» і кримськими портами, провели розслідування і знайшли судновласників, які мають сирійське коріння і є учасниками великих міжнародних кримінальних угруповань, що займаються перевезенням металобрухту. Металобрухт постачався, в основному, з Росії.

В 2014 році ми зафіксували трошки більше 260 кораблів під різними прапорами. Сьогодні таких кораблів не більше 130. Судновласники, не бажаючи ризикувати, бережуть свій флот і бояться заходити в Чорне море. Це показник того, що іноземні уряди проводять якусь роботу. Це пов’язано і з позицією міжнародних страхових компаній, що підвищують страхові виплати для судновласників, що працюють з Кримом.

Росія змушена в десятки разів збільшити пасажиропотік і товаропотік між Російською Федерацією і окупованим Кримом. Виявилось, що для цього в басейні Чорного та Азовського морів у Росії недостатньо плавзасобів. Через це в 2014 році Росія купила там 14 поромів. Також Росія була змушена нашкребти у найвіддаленіших куточках Росії старі баржі і кораблі типу «ріка-море» для того, щоб привезти їх у басейн Чорного і Азовського морів. Таким чином міжнародні санкції по Криму впливають на економіку Російської Федерації.

Тетяна Курманова: Чи з’являються нові судна-порушники?

Богдан Яременко: Тенденція прямо протилежна. Число іноземних суден, які заходять в басейн Азовського та Чорного морів, скорочується. Нових суден ми не фіксуємо.

Серед наслідків міжнародних санкцій можна виділити і припинення роботи круїзних туристичних кораблів в басейні Чорного моря.

Окрім міжнародних санкцій є й українське законодавство.

На сьогодні будь-який захід в порт Криму — це до 8 років позбавлення волі.

Більш того, дуже багато членів екіпажів повітряних суден, дбаючи про своє майбутнє, відмовляються від рейсів, маршрут яких проходить повз кримський повітряний простір.

Вікторія Єрмолаєва: Що перевозили зафіксовані вами судна?

Богдан Яременко: Ми враховували лише комерційні судна і не брали до уваги буксири чи пасажирські яхти. Кораблі перевозять лише ті вантажі, які можуть прийняти порти Криму. Це пороми і суховантажні судна. Різко занепала діяльність терміналу в Керчі, що займався постачанням скрапленого газу. Таким чином скорочуються не лише обсяги, а й типи діяльності кримських портів.

Будь-які види міжнародної діяльності в Криму призупинені. Бізнес в таких умовах працювати не може. Крим перетворюється на внутрішній російський заповідник, куди іноземець може прибути тільки у супроводі Аксьонова.

Тетяна Курманова: За яких умов можна змінити прапор судна?

Богдан Яременко: Це елементарно. Судно може змінити прапор навіть в разі, якщо воно передається в оренду. Ми фіксуємо такі випадки.

Тетяна Курманова: Яким чином?

Богдан Яременко: Подекуди дуже легко. Часто ці реєстри є відкритими.

Вікторія Єрмолаєва: Чи фіксували ви українські судна, що перетинали кордон з 2014 року?

Богдан Яременко: Ні, українські судна не порушують санкції. Повністю це виключити не можна, але інформації про системні порушення українськими суднами немає.

Вікторія Єрмолаєва: У своєму звіті ви надали рекомендації. Чи не могли б ви їх озвучити?

Богдан Яременко: Вони здебільшого стосуються українського уряду і міжнародної спільноти. Ми звернули увагу на те, що діяльність нашого фонду має відбуватися під егідою держави. Інформацію,Яку ми надаємо, потрібно використовувати на переговорах і в роботі з партнерськими країнами. Є можливість використовувати найрізноманітніші норми європейського права для ускладнення роботи судновласників. Зокрема ми рекомендуємо сформувати двосторонню правову базу у сфері моніторингу ситуації з порушенням санкцій. Тут ми пропонуємо звернути увагу на Грузію.

Вікторія Єрмолаєва: Чи можливе введення додаткових санкцій проти Росії?

Богдан Яременко: В 2014 році наша організація оприлюднила стратегію повернення Криму. З нашої точки зору, морська блокада Криму потрібна для завдання збитків Росії. Наше головне завдання — завдати таких ударів по Росії, щоб примусити її відкрити обговорення питання Криму. Морська сфера — це та сфера, що дозволяє завдати Росії найбільших ударів.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.