Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Зараз нікого по суті не демобілізують, тільки звільняють в запас, — юристка

11 квітня 2016 - 07:09
FacebookTwitterGoogle+
Організація «Юридична сотня» розробила пам’ятку для військовослужбовців, які демобілізувались, аби вирішити ті проблеми, з якими вони стикаються при поверненні додому

Про це в студії «Громадського радіо» поговоримо з юристом «Юридичної сотні» Олесею Василенко

Валентина Троян: Расскажите, какие рекомендации содержатся в этой памятке?

Олеся Василенко: Пам’ятка включає в себе покрокову інструкції основних моментів, які потрібно знати демобілізованому бійцю.

Важливо знати, кого будуть звільняти в запас. Адже звільнення в запас і демобілізація – це дві різні процедури.  Перші  можуть бути викликані командиром в будь-який час до забезпечення безпеки і оборони України. Відповідно, такі бійці звільняються в певній формі одягу, яку потрібно зберігати в належному стані та мати при собі все те індивідуальне майно, з яким вона звільнилася.

При цьому потрібно здавати інвентарне майно: бронежилети, каски, фляги тощо. Якщо це майно не здається бійцем з будь-якої причини, він повинен сплатити за нього матеріальну компенсацію. І цей момент викликає паніку у бійців, тому що сума виходить дуже великою. Та хочу заспокоїти, що повертати її потрібно подрібнено – сума, яка повертається щомісячно, не може перевищувати 20% грошового забезпечення або заробітної плати особи.

Вікторія Єрмолаєва: Якщо майно пошкоджено під час бойових дій, можна це якось довести, щоб не виплачувати за нього гроші?

Олеся Василенко: Звісно. Воно підлягає списанню. Для цього потрібно, щоб був зафіксований факт участі цього військовослужбовця в бойових діях, це фіксується, як правило в журналах бойових дій. Якщо це не було зроблено, військовослужбовець може завжди звернутися до військової прокуратури, яка буде проводити службове розслідування.

Валентина Троян: А що стосується контрактників? Як вони мають звільнятися?

Олеся Василенко: Це питання повертає нас до різниці між звільненням в запас і демобілізацією. Всі укази президента про демобілізацію по суті — це звільнення в запас до кінця особливого періоду. Тобто, особи, які підписали контракт, а в ньому чітко пописано, що вони можуть демобілізуватися тільки по закінченню особливого періоду, не підлягають поки що демобілізації, як такої.

А кінець цього особливого періоду не зазначений жодними календарними рамками. І це питання варто піднімати на рівні змін до законодавства, тому що це є прямим порушенням прав людини.

Вікторія Єрмолаєва: «Юридична сотня» допомагає тільки демобілізованим бійцям чи й чинним військовослужбовцям також?

Олеся Василенко: Ми з червня 2014 року активно допомагаємо правовими консультаціями як демобілізованим бійцям, так і чинним військовослужбовцям. Так само ми допомагаємо членами сімей загиблих, хлопцям, які отримали статус інваліда війни, пораненим в госпіталях.

Ми надаємо консультації також в телефонному режимі, в нас працюють гарячі лінії, на які можна телефонувати за номером 0-800-308-100.

Наші юристи працюють на безоплатній основі, як волонтери, і розташовані вони по всій Україні.

Вікторія Єрмолаєва: Які в бійця є основні права?

Олеся Василенко: Основне право – отримати відповідні статуси, які в свою чергу дають право на низку соціальних гарантій та виплат допомоги від держави.

Валентина Троян: Які права бійця порушуються найчастіше? Наприклад, ми знаємо, що є популістські висловлювання, що кожен боєць має право на землю, але на ділі вони цієї землі не отримують.

Олеся Василенко: Так, право на землю передбачено в чинному законодавстві, але не в тій формі, яка подається популістами. Кожен військовослужбовець має право на землю певного цільового призначення, а саме: на будівництво і на городництво-садівництво. На всі інші земельні ділянки хлопці мають право, як і всі інші громадяни України. Соціальна гарантія полягає в тому, що вони мають переважне право. Решта процедур така сама, як і для інших громадян – землю ще потрібно знайти, і оформлення тягне за собою певні витрати.

Вікторія Єрмолаєва: Військовослужбовці, які звертаються до «Громадського радіо» часто скаржаться на те, що в регіонах, маленьких містечках та селах їм важко отримати статус учасника бойових дій. Чи звертались вони до вас з подібним питанням?

Олеся Василенко: Переважна більшість військовослужбовців цей статус отримують ще під час служби, і, в першу чергу, командир військової частини повинен подати пакет документів. Якщо командир цього не зробив, особа може самостійно запросити цей пакет у нього і подати до відомчих комісій.

Для тих осіб, які звільняються з військової служби і не мають статусу УБД, видається пакет документів, з яким вони звертаються до свого районного військомату, звідти ці документи передаються в обласний військомат, де створена відповідна комісія про надання статусу УБД. І ця комісія приймає рішення. Тому проблеми бути не повинно.

Проблема може полягати в тому, що особа при звільненні не отримала належного пакету документів. Тоді їй потрібно звернутися до місця постійної дислокації своєї військової частини, щоб цей пакет документів оформили належним чином.

Вікторія Єрмолаєва: До нас також звертаються бійці, які були поранені або скалічені внаслідок бойових дій, а медична комісія в довідці пише, що військовослужбовець отримав побутову травму. Що робити в таких випадках?

Олеся Василенко: З військової частини потрібно отримати довідку про обставини травми. У цій довідці зазначаються обставини, за яких мало місце поранення. І якщо в ній зазначити неправдиві факти, потрібно звертатися до військової прокуратури та скаржитися на дії командування.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.