Слухати

Жоден лідер країни-члена Ради безпеки ООН досі не зазнавав міжнародного правосуддя, - Гнатовський

27 травня 2018 - 15:29
Facebook Twitter Google+
Віце-президент Української Асоціації міжнародного права Микола Гнатовський розкриє тему: Україна та РФ в збройному конфлікті
Жоден лідер країни-члена Ради безпеки ООН досі не зазнавав міжнародного правосуддя, - Гнатовський / Програми на Громадському радіо

Лариса Денисенко: Саме цього дня у 1999-му році Слободан Мілошевич почув обвинувальний вирок. Наразі дуже часто обговорюють, чи стане Путін на місце Мілошевича. Чи коли-небудь це станеться?

Микола Гнатовський: Точно можу сказати, що на місці Мілошевича Путін не опиниться ніколи, тому що трибунал, в якому судили Мілошевича, припинив свою роботу. Але питання не про це, а про те, чи реально главу держави притягти до відповідальності за те, що він робив, за ті накази, які він віддавав і за ту політику, яку він формував, що призводила до жертв та гуманітарної шкоди. Треба сказати, що міжнародне право дає надію на правосуддя, вона не завжди справджується, але вона існує.

До цього часу такого в історії не траплялося ніколи, щоб глава держави, яка не програла у війні, поставав на лаву підсудних

Мілошевич на момент суду був колишнім главою держави, влада в Сербії змінилася, і була можливість його передати у розпорядження трибуналу. Але Сербія – не член Ради Безпеки ООН, не одна з провідних країн світу, якою є Російська Федерація. Звісно, надія є, адже міжнародне право дає підстави, механізми, якими можна керуватися для того, щоб можна було говорити про відповідальність найвищого керівництва, але до цього часу такого в історії не траплялося ніколи, щоб глава держави, яка не програла у війні, поставав на лаву підсудних. І по-друге, ніколи так не траплялося, щоб за будь-які злочини, вчинені державами, що є членами Ради Безпеки ООН, відбувалася реальна кримінальна відповідальність на підставі міжнародного права.

Можливо, людство перегляне це, можливо, ситуація зміниться, але наразі це дуже нереалістичний сценарій.

Ніколи так не траплялося, щоб за будь-які злочини, вчинені державами, що є членами Ради Безпеки ООН, відбувалася реальна кримінальна відповідальність на підставі міжнародного права

Лариса Денисенко: Чи проговорюються взагалі питання стосовно зміни механізмів, чи думають міжнародники про те, що варто щось змінювати?

Микола Гнатовський: Те, що Мілошевич у 90-х роках опинився на лаві підсудних, було результатом тих подій, які відбувалися в міжнародному праві у 90-х. І як раз 90-ті створили нові структури та механізми, які безпрецедентні і яких раніше не було. Вони відкрили можливості справедливості стосовно будь-якого злочину, якою б сильною не була структура, за якою стоїть ця особа, якою б потужною не була держава, якою ця особа керувала. Протягом останніх 7-8 років цей процес дуже сильно уповільнився, можна говорити про те, що сьогодні міжнародне кримінальне правосуддя зупинилося в своєму розвитку.

Щодо України, зараз триває попереднє вивчення питань у Міжнародному суді, що може дати результат – початок офіційного розслідування через якийсь час. Тому Україна має йти назустріч, не покладаючи надій, що саме Міжнародний кримінальний суд задовольнить потребу у правосудді, яку відчуває Україна. Але й варто покладатися на власні сили, завершуючи процес, зокрема, судової реформи, яка триває в Україні.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.