Слухати

Житло і робота — найбільші потреби переселенців, — координаторка «Донбас SOS»

26 липня 2016 - 18:29
FacebookTwitterGoogle+
Чи можна обмежувати права переселенців для гарантування безпеки в країні? Це питання обговорювали чиновники, волонтери і переселенці в Дніпрі на Регіональному Форумі

Обговорюємо і ми в студії «Громадського радіо» з учасницею Форуму, координаторкою «Донбас SOS» Ольгою Гвоздьовою.

Ольга Гвоздьова: На заході був презентований цікавий документ. Це документ Ради Європи щодо удосконалення законодавства України відповідно до міжнародних норм і стандартів. Експерти Ради Європи проаналізували законодавство України по 21-й темі у відповідності до міжнародних стандартів і норм. Вони взяли за основу період від грудня по травень 2015, розробили низку рекомендацій. Документ присвячений питанню регулювання внутрішньо переміщених осіб. Читаючи його, можна зрозуміти, наскільки ми відходимо від міжнародних норм.

Як зазначив пан Тука, що для запровадження цих рекомендацій потрібні будуть роки. Але я хочу зазначити, що можна почати з того, щоб не приймати нові дискримінаційні норми, як це сталося після травня.

gvozdova.jpg

Ольга Гвоздьова // Громадське Радіо
Ольга Гвоздьова
Громадське Радіо

Наталя Соколенко: У репортажі з цього Форуму ми прочитали: «Теза присутнього представника АТЦ про те, що в часи війни права одних громадян можуть бути обмежені у зв’язку з необхідністю забезпеченням безпеки…» — малися на увазі права переселенців? І які пропонувалися обмеження прав переселенців?

Ольга Гвоздьова: Так. Це було на коментар на тему про переміщення через лінію зіткнення. А також нові процедури по відношенню до ВПО. Ми були здивовані таким коментарем. В цій тезі — перекручення понять. Представник АТЦ говорив про те, що «в часи війни». Тоді давайте оголосимо військовий стан, будемо юридично називати речі своїми іменами.

Форум був присвячений ВПО — вони намагаються інтегруватися в громади як можуть. Обмежувати їх права для мене виглядає нелогічно, якщо наша мета — допомогти їм адаптуватися. І обмеження їх прав ніяк не впливає на безпеку інших громадян.

Андрій Куликов: На конференції були представники з інших країн, з Грузії зокрема. Наскільки грузинський досвід відрізняється від українського?

Ольга Гвоздьова: Потрібно вивчати міжнародний досвід, дивитися на помилки, але не копіювати. Досвід Грузії для нас дуже важливий. Раніше приїжджали грузинські делегації, вказували на те, що непотрібно будувати компактні місця проживання. З їх досвіду це перетворюється на такі собі гетто. У нас є декілька негативних прикладів. Зараз у нас проблема адаптувати людей, знайти їм нове помешкання важко.

Один з позитивних моментів досвіду Грузії: питання соцвиплат на прикладі пенсій на території, яку уряд Грузії не контролює. Для нас було важливе питання стосовно громадян, які не можуть пересуватися. Там такі громадяни можуть оформити довіреність, нотаріуси можуть працювати дистанційно, в електронній формі надіслати довіреність. І довірена особа виїжджає та отримує пенсію. У нас не те, що нема можливості для людей з інвалідністю, а і для всіх, хто проживає на непідконтрольній території. Вони не можуть отримати пенсію. Для них є єдиний механізм: виїхати, зареєструвати як переселенець (збрехати, що вони переселенці), отримати пенсію і поїхати назад.

Наталя Соколенко: А як реагували на цей приклад грузинського досвіду наші посадовці?

Ольга Гвоздьова: Таку систему має впроваджувати Міністерство соціальної політики передусім. А воно було представлене лише одним експертом — заступником начальника відділу — це не той рівень, де приймається таке рішення.

 Наприклад, присутній пан Гія Гецадзе, заступник міністра юстиції, коли я поставила питання, як Міністерство юстиції пропустило постанову, згідно з якою створюються комісії за рішенням яких можуть скасовувати пенсії, сказав, що не знає, як таке пропустили. Він сказав, що у Грузії не вигадували механізмів обмеження громадян, якщо нема коштів в держбюджеті або Пенсійному фонді. Така проблема була у Грузії, але не дискримінували громадян країни.

Андрій Куликов: Чому конференція відбувалася в Дніпрі?

Ольга Гвоздьова: Це непоганий приклад проводити конференції не лише в Києві, а виїжджати в регіони. Було багато представників з Донецької, Луганської області, з Києва.

Наталя Соколенко: Чи ставилося питання про те, що на чолі відомств, покликаних вирішувати питання переселенців, мають бути люди звідти?

Ольга Гвоздьова: Це питання не ставилося. Форум організований міжнародними організаціями, вони не можуть так впливати на політичні процеси, диктувати такі норми. Але це питання ставилося громадськістю на різних обговореннях. Громадськість готова працювати на посадах радників, йти в нове міністерство.

Наталя Соколенко: А у переселенців є амбіції посісти високі посади?

Ольга Гвоздьова: Зараз починає формуватися штат новоствореного міністерства, яке займається окупованими територіями Криму, непідконтрольними територіями Донбасу, ВПО. Від колег я чую, що є готовність іти. Але тільки якщо буде робота та їхні рішення будуть впроваджуватися.

Андрій Куликов: Хто ще брав участь у Форумі, окрім представників Грузії?

Ольга Гвоздьова: На Форумі брав участь представник Сербії. Були три робочі групи по питанням відповідності стандартів до практики Європейського суду з прав людини, нещодавніх законодавчих норм, питання житлових проблем. Вони робили додаткові рекомендації.

Я брала участь в групі, що стосувалася, законодавчих норм. Ми говорили, що дві постанови, які нещодавно затвердили, не відповідають базовим принципам. Основоположні принципи ООН по правам ВПО: «Переміщені всередині держави особи користуються на основі повної рівності тими ж правами і свободами, якими користуються інші особи в їхній країні. Вони не повинні піддаватися дискримінації при здійсненні буд-яких своїх прав і свобод на тій підставі, що вони є переміщеними всередині країни особами». Зараз ми бачимо, що саме за ознакою внутрішнього переміщення створюються окремі механізми перевірки за соціальними виплатами.

Андрій Куликов: По яких із вже згаданих 21 тем Україна виконує вимоги?

Ольга Гвоздьова: В кожній є конкретні пропозиції. Можливо, по базовим нормам: визначення поняття «внутрішньо переміщена особа» є просування, хоч і є необхідність удосконалення. Але по таким питанням, як житло, доступ до охорони здоров’я, виборчі права і не починалася робота.

Андрій Куликов: У нас був соціолог Олександр Шульга, який розповідав про те, що зараз дослідили ставлення ВПО з Криму до держави, житло вони називають першою проблемою. Які ще проблеми називають вимушені переселенці?

Ольга Гвоздьова: Ми отримуємо близько 100 дзвінків щодня. Дві найбільші потреби: житло і робота. І вони нерозривні. Якщо забезпечуємо житлом, але не забезпечуємо роботою, житло і непотрібне —  вони будуть вимушені повернутися назад.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.