Слухати

Зміни у освіті: як їх бачать учасники «Освітнього експерименту»?

07 липня 2017 - 16:26 279
Facebook Twitter Google+
Нещодавно закінчився черговий сімейний кемп «Освітній експеримент», де збираються на обговорення активні батьки, небайдужі до освіти своїх дітей

Про що йшлося цього річ розповідають координаторка програми Наталя Зайцева та учасниця Ріна Лєон.

Анастасія Багаліка: Що значить «Освітній експеримент» і над ким ви експериментуєте?

Ріна Лєон: «Освітній експеримент» — це співтворчий проект від небайдужих батьків. Він існує третій рік поспіль, і цього року ми зібрали на сімейний camp 300 людей та більше 130 дітей. Ми досліджували освітні технології і освіту взагалі.

Анастасія Багаліка: Йдеться про якусь альтернативну систему освіти?

Наталя Зайцева: Так, але в цьому році в нас один день був присвячений школі як такій, і людей цікавило, як розвивати будь-які освітні простори.

Також багато наших батьків цікавляться і домашньою освітою, деяким хотілося б створити власну школу або вони вже її створили.

Анастасія Багаліка: Розкажіть про той досвід, з яким ділилися ваші батьки?

Ріна Лєон: Багато людей говорили про те, що чим більше ми будемо брати на себе ініціативу та приділяти увагу комунікації з державними школами, чим більше осередків освіти ми створюватимемо країною, тим легше нам буде спілкуватися з міністерством, наприклад.

Наталя Зайцева: В нас був директор спеціалізованої школи № 148, і ми разом з ним робили слот, який стосувався моделі співпраці батьків зі шкільними адміністраціями. Це виявилося цікавим і потрібним, адже було багато запитань.

Анастасія Багаліка: Йдеться про те, що більшість батьків і дітей та система, яка існувала всі ці роки, не влаштовує. Але вона не влаштовувала і попередні покоління, та нічого не робилося. Чому зараз з’явилося бажання щось змінити?

Ріна Лєон: Тому що є коло людей, які готові взяти ініціативу в свої руки і довести її до певного результату.

Анастасія Багаліка: Розкажіть, як ви прийшли до розуміння, що потрібні якісь зміни? Де навчаються ваші діти?

Наталя Зайцева: Моя донька навчається в Вальдорфській школі, а раніше навчалась в звичайній. Коли я вперше раз потрапила в перший «Освітній експеримент», мені було цікаво дізнатися про альтернативу. Я два роки працювала в звичайній школі, і мені хотілося повітря, саме такого, який я зустріла в «Освітньому експерименті». Коли я слухала, як представники розповідають про альтернативи, я була в захваті, але думала, що не змогла б експериментувати зі своєю дитиною. Та пройшов навчальний рік в звичайній школі, я зрозуміла, що це я експериментую зі своєю дитиною, а те, що розповідають ці люди, швидше схоже на той тип життя, який мені дуже близький.

Коли я слухала, як представники розповідають про альтернативи, я була в захваті, але думала, що не змогла б експериментувати зі своєю дитиною. Та пройшов навчальний рік в звичайній школі, я зрозуміла, що це я експериментую зі своєю дитиною

Ріна Лєон: Моя донька навчається дома, здебільшого я навчаю її сама. Вона закінчила п’ятий клас майже на відмінно. Для нас це найеколгічніша система навчання, бо вона випереджає за роками графік навчання.

Анастасія Багаліка: Чому ви вирішили вибрати домашню освіту?

Ріна Лєон: Моя донька дуже рано почала читати, писати, рахувати. І я думала, що, якщо вона це вміє, то треба атестувати ці знання. Але я не подумала, що не зможу відкотитися назад, і опинилася в ситуації, коли вона в 5,5 років здала перший клас екстерном, і ми пішли далі вчитися за один клас у рік. І сімейне навчання — це була єдина форма, при якій не було б великої психологічної різниці між її знаннями і психологічною готовністю її однокласників.

Анастасія Багаліка: Тут багато хто скаже, що школа — це елемент соціалізації.

Ріна Лєон: Так, але це неправда, бо соціалізація не має нічого спільного зі спілкуванням в одновіковому колективі під наглядом старшого вчителя або вихователя. Соціалізація — це вміння спілкуватися з різними людьми при різних обставинах.

Анастасія Багаліка: Розкажіть про юридичну площину — як зробити так, щоб дитина навчалася вдома. І в яких випадках це потрібно?

Ріна Лєон: Бувають ситуації, коли дитина хворіє, і цей механізм — залишити дитину вдома та запрошувати до неї вчителів існує ще з радянських часів. Це називається навчання за індивідуальним планом.

Для того, щоб законно бути в сімейній освіті, можна скористатися екстернатною системою навчання або дистанційною. Дистанційна форма наразі відпрацьована у приватних шкіл в Україні, і є вже 20 приватних та державних шкіл, які є лояльними до «хомскулерів», і вони беруть нас на атестацію до себе. Але можна писати заяву в районному відділку освіти, і просити собі екстернатну районну школу для атестації в будь-якому місті чи селищі України.

Соціалізація не має нічого спільного зі спілкуванням в одновіковому колективі під наглядом старшого вчителя або вихователя

Анастасія Багаліка: Де ви атестуєтесь?

Ріна Лєон: Моя дитина атестується в Харківській приватній гімназії. Зазвичай ми атестувались в сімферопольській школі да анексії. Та під час анексії я швидко зрозуміла, що потрібно швидко забирати документи дітей з цієї школи, і домовилася на дуже пільгових умовах з Харківською приватною гімназією, яка оптом забрала всі наші справи — майже 500 дітей.

Після того, я зрозуміла, що потрібно поширювати мережі шкіл, лояльних до «хомскулерів», і ось пройшло три роки, і в нас є 20 шкіл, які беруть до себе дітей.

Анастасія Багаліка: До яких висновків ви прийшли від вашого сімейного кемпу?

Наталя Зайцева: В нас не було метою давати поради, наша основна мета — це точка зборки, де ми зустрічаємося, чуєм один одного, надихаємось і множимо цей досвід. Час показав, що одразу після таких зустрічей народжується багато ініціатив.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.