Слухати

Одинадцять місяців без пенсії, питної води, газу та світла, — жителі Опитного

19 червня 2015 - 14:20 72
Facebook Twitter Google+

thumb_IMG_9071_1024У селі Опитне, що під Донецьким аеропортом, люди продовжують жити в холодних підвалах. Одинадцять місяців без пенсії, питної води, газу та світла. Про все це кореспонденту Громадського радіо Ірині Сампан розповідала жителька Опитного Людмила Слива.

«Ото в людей хоч вугілля було, тепер його немає, дрова я ходжу підбираю від дерев, які розірвав снаряд. Буржуйку треба десь взяти, не знаю де. Ми цю зиму замерзали. В холоді сиділи, добре, що зима така була цього року тепла.

Я не знаю, що робити, сиджу от, діти просять, щоб поїхала в Маріуполь, а я сиджу тут і стережу однокімнатну квартиру для чотирнадцяти чоловік. І нікуди не поїду, сказала. А куди їхать? До дітей? У них уже внуки є.

Ні, поїхати можна, але за що? Одинадцять місяців не дають пенсію. Їдь в Авдіївку тепер, «імігранта отримуй». Я що, з Германії приїхала чи з Польщі, що мені треба іміграційну тимчасову приписку.

Я жила на тисячу і буду жити на цю тисячу. І мої діти тут працювали, тепер нема ніде нічого, дітей порозкидало, внуки. Ну що це за життя. В Маріуполі сидять там, раніше усі жили тут. Хата там спалена одна, інша – розбита Зарічній (хутір біля села Опитне, ред.), а я сиджу сторожу однокімнатну квартиру, вона он вся дірява. Я ловлю воду, коли дощ. Все протікає.

А діти отримують переселенські?

Не знаю, що вони там отримують. От зятя розрахували в квітні-місяці, не працює.

А де він працював?

В аеропорту. Розрахували. Все. Нема».

thumb_IMG_9079_1024

Єдиним джерелом води у селян є бетонна скважина з гіркою підземною водою. Вони готують з неї їжу і п ‘ють, інколи питну воду привозить українська армія.

«Викопали як колодязь.

Туди завозять воду?

Ні, вона знизу іде. Правда, гіркувата така.

Це ви на всіх берете?

Ні, це я для себе. Перу, готую. Тим літом усі 28 чоловік готували на всіх, а зараз кожен собі».

Волонтери, які час від часу привозять гуманітарну допомогу, намагаються вивезти жителів Опитного в мирні міста. Але опитняни залишаються біля своїх будинків, оскільки або не мають до кого виїхати, або бояться мародерства покинутого майна.

«Свої шакали останнє розберуть. Оту ложку-вилку, бо в них все там погоріло і їм нема куди повернуться, як мені їхати? Поїду, вони хату розкриють, хоча там нічого шикарного немає, попродають все.

Які шакали? Односельчани чи віськові?

Односельчани.

А армія нічого не чіпає?

Нічого».

Людмила також розповіла, що останні дні бойовики припинили обстрілювати Опитне. Але виходити далеко від своїх підвалів мешканці не наважуються.

«Ну менше. В нас вчора тиша була, тільки ввечері. Позавчора і сьогодні теж тихо. Я ж кажу, молоді хлопці, додому йти треба, матері хвилюються, сидять і чекають, а вони бідні тут гинуть, за що! А ми будемо жити вже за ці копійки, аби тільки мир був. Хай Президент щось думає там за нас, він – Гарант».

thumb_IMG_9080_1024 thumb_IMG_9075_1024 thumb_IMG_9069_1024thumb_IMG_9055_1024

Ірина Сампан з села Опитне Донецької області для Громадського радіо.

Програма  «Люди Донбассу»

Kiew_deut_o_c(1)Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.