Слухати

Держава має спонукати переселенців стати власниками житла, — О. Виноградова

14 жовтня 2015 - 20:29 726
Facebook Twitter Google+
Дрібна зміна у постанові про виплати переселенцям відкрила велику проблему — уряд не підтримує у них бажання заводити власне житло, натомість годує їх виплатами і стимулює соціальну інвалідність

olenavynogradova_0_0_0.jpg

Олена Виноградова
Олена Виноградова

Ольга Бабчук: Коли читаєш новину про вимогу переселенцям декларувати житло, думаєш: «Ну, все, приїхали!». Їм десь треба брати довідку, що у них немає житла, їм ще за ними у Крим чи Донбас треба їхати. Чи, може це не так страшно виглядає?

Олена Виноградова: Насправді, щоб отримати цю компенсацію на вартість оренди житла чи комунальних послуг , після того, як людина отримає довідку, як внутрішньо переміщена особа, вона подає заяву на отримання грошової допомоги. У цій заяві є так звана декларативна частина. Тобто, після загальних відомостей, вона робить помітку, що житла на такій-то території у неї немає. Раніше вона мала написати, що у неї або у членів її родини, які будуть отримувати разом з нею допомогу, немає у володінні транспортних засобів.

Проте, у вересні цього року КМ вніс зміни до постанови № 505, яка передбачає право на отримання грошової допомоги, і серед підстав, які унеможливлюють отримання грошової допомоги, така підстава як володіння транспортним засобом зникла. Проте, була допущена помилка, і серед відомостей, які подаються у заяві, навпаки, був виключений пункт щодо житла, і залишився пункт щодо транспортного засобу. І тепер Кабмін виправив свою технічну помилку. Ця технічна помилка викликала дуже багато непорозумінь серед громадськості.

Ольга Бабчук: Тобто, треба якусь довідку, чи достатньо вказати, що немає житла у заяві — і все?

Олена Виноградова: Механізм передбачає принцип декларування відсутності житла. А далі питання перевірки відомостей — справа управлінь соціального захисту, у яких є можливість перевірити за відкритими реєстрами наявність у особи житла.

Якщо відомості про житло підтверджуються, то уповноважений орган зобов’язаний повідомити таку особу про необхідність повернути кошти, отримані незаконним шляхом. Якщо особа не повертає ці кошти — у державних органів є право повертати їх примусово, через суд.

Ольга Бабчук: А є статистика — скільки переселенців звернулися по таку допомогу?

Олена Виноградова: Міністерство соціальної політики оперативно повідомляє про це на своєму сайті: станом на 12 жовтня 548 314 сімей (ця допомога виплачується на сім’ю) звернулись за такою допомогою, і 518 507 сімей таку допомогу отримали.

Дмитро Іванов: А якщо у власності є будинок, непристосований для проживання сім’ї — наприклад стара сільська хата?

Олена Виноградова: Це приміщення має бути з житлового фонду. Хатинка в селі — це житловий фонд, і вона враховується: при наявності такого приміщення у допомозі такій особі буде відмовлено.

Дмитро Іванов: Відомо з міжнародного досвіду, що у таких випадках, коли було багато переміщених осіб, держава починала будувати спеціальні містечка. Таких прикладів у нас мало би бути багато.

Олена Виноградова: Щодо місць компактного проживання (скорочено — МКП), то є модульні містечка у Дніпропетровській, Запорізькій областях, є багато стихійних МКП, наприклад санаторії. У таких містечках є як плюси, так і мінуси. Серед плюсів — забезпечення житлом, гуманітарним організаціям легше знаходити отримувачів допомоги та багато іншого. Проте є чимало небезпек: є дуже погане слово, але це створення таких собі «гетто», коли люди об’єднані однією проблемою і замкнені в одному просторі, вони не інтегруються у громаду.

Люди звикають до отримання гуманітарної допомоги, вони не бажають працювати, і нині ми маємо багато випадків, коли навіть є програми розселення таких МКП, але люди не розселяються, кажуть: «Ми тут вже звикли, ми боїмося, в нас нічого не вийде». Тобто така соціальна інвалідність.

Ольга Бабчук: Поки виглядає так, що на це держава уваги не звертає.

Олена Виноградова: Так, абсолютно. Ми з громадськими організаціями запропонували законопроект №2167, він передбачає можливість для внутрішньо переміщених осіб отримати компенсацію за втрачене житло на окупованих територіях та в районі проведення АТО. І на цю компенсацію вони змогли б собі щось придбати на нових територіях і вже спокійно жити. Або кредит взяти. Якась має бути державна програма, щоб спонукала цих людей стати власниками житла.

Проте, це законопроект не отримав ні підтримки уряду, ні парламенту— мовляв, грошей нема. Але є міжнародний досвід, у деяких країнах поетапно відшкодовували вартість житла, зокрема, під державні гарантії кредитів комерційних банків. Поки тенденція така, що легше давати оці 800 грн. щомісяця, щоб люди мовчали, аніж приймати стратегічні рішення.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.