Слухати

Графа «національність» у паспорті – політичне питання, – Максим Кобєлєв

17 жовтня 2015 - 14:53 300
Facebook Twitter Google+
Тернопільська облрада попросила Верховну Раду України відновити запис про національність у державних реєстраційних документах

Питання графи «національність» з суто юридичного давно вже перейшло в політичну площину. Традиційно за її повернення виступають представники правих сил, у різні роки рішення з цього приводу ініціювали і НУНС, і БЮТ. Максим Кобєлєв, громадський діяч, редактор Порталу мовної політики, стверджує, що графа «національність» у паспорті дає можливість представникам національних меншин задекларувати свою ідентичність та культурну належність. Але водночас ця тема викликає багато питань, зокрема, може спричинити якісь дезінтеграційні процеси в суспільстві.

Тетяна Шептицька: Для вас питання запису національності у документах принципове важливе?

Максим Кобєлєв: Особисто для мене це питання неоднозначне. Можна віднайти як рлюси, так і мінуси, оскільки національність в паспорті дає можливість людям інших національностей задекларувати свою етнічну приналежність. Але водночас графа національності в паспорті викликає багато питань. Знову ж таки – питання дезінтеграції держави. Оскільки Україна не є однорідною спільнотою. Українське суспільство складається з багатьох різних угрупувань.

Едуард Лозовий: Але ми і так знаємо, де етнічні меншини проживають компактно. Угорці в Закарпатті мають свої школи і все, що належить. У нас взагалі все зводиться до російської меншини, як правило. Тому що вона найбільша. У неї є найбільш вагома підтримка з-за кордону. І кожен перепис дає дані, скільки етнічних росіян проживає в Україні. Самопроголошені «республіки» на Донбасі населені не виключно етнічними росіянами. Там етнічні українці. І ніякий паспорт не завадив дезінтеграції.

Максим Кобєлєв: Очевидно, що вони є. але тим не менш, графа «національність» в паспорті дає можливість заманіфестувати свою лояльність, скажімо, до Російської Федераціїю все ж таки це може зіграти свою роль з часом.

Тетяна Шептицька: Ви всі говорите про паспорти, документі. Але в нас є Закон України про національні меншини, є Закон про закордонних українців. Відповідно, виникає питання: хто такі національні меншини і хто такі українці. Бо є закордонні українці, а українці в Україні хто?  

Максим Кобєлєв: Дуже цікаве питання. Наприклад, я нещодавно спілкувався з одним з урядовців і поставив питання: як Закон про десоветизацію насправді треба реалізувати, оскільки там є виняток про те, що назви вулиць, меморіальні дошки, пам’ятники, які стосуються розвитку української науки і культури, не є символами пропаганди комунізму. Ця людина зокрема висловила думку, що визначення української культури і науки, насправді поняття тотожне культурі і науки народів України. Очевидно, що це досить сумнівне твердження, оскільки законодавець в такому випадку міг би прямо написати, що йдеться про культуру народів України, а не культуру українську.

Тетяна Шептицька: Для себе ви вже якесь рішення ухвалили?

Максим Кобєлєв: Загалом, як на мене, питання внесення графи «національність» до паспорту не є більш нагальним навіть в плані гуманітарної політики в державі, оскільки наразі значно важливішими є питання десоветизації, питання підтримки української  мови як єдиної державної і мови публічного спілкування. Є інші питання, над якими треба працювати.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.