Конфлікт на Донбасі заморозять, поки не ослабне Росія, — Сергій Гармаш

05 жовтня 2015 - 16:53 67
Facebook Twitter Google+
Амністія в обмін на вибори у бойовиків і доступ до кордону — це не рівноцінний обмін. Адже під вибори напишуть окремий закон а кордон контролюватимуть спільно з самопроголошеними республіками

«У Мінському процесі для України багато позитиву, тому що перестали стріляти і не гинуть люди. Водночас результати, яких намагаються досягти мінськими перемовинами поки що складаються не на користь нашої країни» — переконаний головний редактор порталу «Остров» Сергій Гармаш.

Анастасія Багаліка: Ви сам з Донбасу, ви багато пишете на цю тему, ви добре розумієтеся на тому, що там відбувається. Як ви вважаєте, після паризьких перемовин і оголошень, які були зроблені лідерами країн «норманської четвірки», чи можна говорити про те, що амністія це дійсно ключ до примирення і проведення виборів і встановлення мирного укладу на Донбасі?

Сергій Гармаш: Это такое заблуждение, которое нам навязывает наша власть, поскольку нет речи об обмене как таковом. Выборы по украинскому законодательству не означают выборы по тому законодательству, которое есть сейчас. Это скорее предполагает то, что украинский парламент примет закон про выборы на оккупированных территориях, согласованные с этими людьми, и он будет учитывать их интересы. Иначе этот закон не будет представлен в Верховную Раду. То же самое, когда мы говорим о доступе или контроле над границей, то это не означает, что это будет наш контроль над границей. Поскольку эта территория будет украинской, и они видят, что их вооруженные силы, которые будут называться милицией — они будут контролировать этот участок российско-украинской границы. Хотя юридически это будет называться контролем Украины.

Марія Бабич: Взагалі контроль за кордоном викликає багато запитань. Контроль над яким кордоном? Кордоном, який історично у нас є, чи кордон, який тут вже у нас складається?

Сергій Гармаш: Там четко говорится, что это граница между РФ и Украиной. Тот неконтролируемый нами сейчас участок.

Анастасія Багаліка: Ця неконтрольована ділянка, вона є і на території самопроголошеної ДНР і ЛНР. Чи є тут різниця, як це буде відбуватися на території різних самопроголошених республік?

Сергій Гармаш: Я думаю, що ніякої різниці не буде, бо ці утворення не визначають ніякої політики на цих територіях. Ми це побачили, коли в Парижі не було їх представників, але все вирішили за них. Путін виступав їх представником, в даному випадку. Їх ніхто питати не буде і вони будуть робити те, що скаже їм Москва. Інше питання, що вони зацікавлені у виконанні своєї інтерпретації мінських домовленостей. Звичайно, що вони будуть провокувати події так, щоб це відбувалось саме за їхнім сценарієм. Їх сценарій це все ж таки збереження якоїсь автономії, амністія, про яку ми говорили. Ми ж розуміємо, що в законі про амністію, який вже прийнято Верховної Радою, просто не введений в дію.

Анастасія Багаліка: Військовий прокурор нещодавно нагадав, що скоро цей закон має завершити свою дію, оскільки терміни його виконання також прописані.

Сергій Гармаш: Думаю, що він буде пролонгований, бо у нас немає вибору — ми маємо робити те, що від нас вимагає Європа. Справжні бойовики вони ж не підпадають під цю амністію. Але саме ці люди мають зброю, ці люди будуть провокувати події так, щоб ситуація грала на їх захист. Бо в Росії їх теж не дуже чекають. Ми не знаємо, чи той же Захарченко може бути звинувачений у вбивствах людей, чи давав він якісь накази, чи ні.

Путін, що хотів від нас? Щоб ми вели перемовини з бойовиками, щоб ми дали їм якісь автономні права. Тобто все, що він хотів, він зараз отримує.

Марія Бабич: Ви спілкуєтеся з людьми, які залишаються там жити на окупованих територіях. Їхнє бачення майбутнього, воно є? Чи вони живуть за принципом, як буде так і буде. Наскільки відрізняються думки тих людей, які там залишись?

Сергій Гармаш: У кожного своє бачення. Єдиного бачення і стратегії немає навіть у нашого політичного керівництва. Єдиний висновок, що можна зробити після спілкування людьми, що там — люди хочуть миру. Вони живуть сьогоднішнім днем, вони не дуже довіряють політикам.

Анастасія Багаліка: З іншого боку у процес мінських перемовин, намагалися не те, що втрутитися, а взяти в ньому участь і Польща і США, були такі заяви з боку лідерів цих країн, але тим не менше цього не відбулося і «норманська четвірка» так і є якою була.

Сергій Гармаш: Это потому, что нашему руководству это выгодно. Потому, как и США и Польша более радикальны в этом вопросе. Они как раз отвечают настроениям, которые сегодня звучали в эфире. Учитывая, что у нашего президента заводик в России, и он платит налоги в России, и зарплаты россиянам. И не только он, а и другие бизнесмены. Учитывая, что бизнес на Донбассе продолжает вести тот же Ринат Ахметов. В данном случае я вижу учет не столько интересов Украины, сколько власти, чтобы сохранить себя. И бизнеса, чтобы делать на этом конфликте бизнес, к сожалению.

Марія Бабич: Ваше бачення взагалі майбутнього так званих ЛНР і ДНР? Це буде заморожений конфлікт? Одні кажуть, що це буде Придністров’я, інші Абхазія, треті кажуть, що Сектор Газу. Що далі може бути?

Сергій Гармаш: Я думаю, что конфликт действительно будет замороженным какое-то время, по крайней мере пока не ослабнет Россия. Мне понравилось, что Порошенко не говорит, что это мир, он говорит, что это перемирие. Перемирие означает, что мы наращиваем свои силы, вооружаемся и готовимся к тому, чтобы отстоять эти территории. Можно оценивать процесс и результат. Результат на данный момент негативный для Украины, процесс можно считать позитивным. Мы приобретаем оружие за это время, затягиваем время и сохраняем человеческие жизни. Это, к сожалению конфликта не решает.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.