Кримчани висловили своє ставлення до виборів низькою явкою

14 вересня 2015 - 15:10 75
Facebook Twitter Google+
Меджліс закликає кримських татар не залишати територію півострова. Щоб не повторити трагедію попередніх депортацій, коли багатомільйонний народ скоротився до кількасот тисяч людей

У Джанкойському районі явка виборців на т. зв. виборах до «Держдуми Криму» склала лише 16%. В інших районах активність була не набагато вищою: 20%. І лише в Білогірському районі явка дотягла до 30% — розповідає член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. І звертає увагу, що це офіційні дані органів влади Російської Федерації. Звісно, ці «довибори», які проводила окупаційна влада, ані Україна, ані кримські татари не визнають. Але й мешканці Криму показали своє відношення до так званих виборів. І це при тому, що в Криму спостерігається міграція людей з РФ.

За даними експертів, кількість людей, які переїхали в Крим з Росії, вже досягла 20% від загального числа мешканців Криму. Це величезна кількість людей. У зв’язку з цим, додав Ескендер Барієв, кримські татари виступають за припинення постачання ресурсів з України на окупований півострів. Мова йде не лише про продукти харчування, а й будівельні матеріали — цеглу, цемент та інше.

Не Україна, у якої відібрали Крим, повинна дбати про місцеве населення і постачати туди все, від електроенергії і води до продуктів, а Російська Федерація, яка, разом з окупацією, взяла на себе відповідальність за забезпечення громадян на анексованій території. А якщо Росія цього зробити не може, тоді ми це зробимо самі — за допомогою міжнародних фондів та урядів країн, які готові надати допомогу — каже Ескендер Барієв.

За російським часом довибори у Криму відбулися. Звісно, що ці вибори Україна не визнає, МЗС вже про це чітко заявило. Для світової політики, Крим, схоже перестав бути однією з ключових тем. Кримські татари готуються блокувати постачання вантажів з України на окупований півострів. Нас цікавить, чи підтримуєте ви економічну блокаду півострову з боку України?

Дмитро Тузов: Отже сьогодні вже починають оприлюднювати результати так званих довиборів у Криму. Вчора на анексованому півострові Росія провела довибори до державної ради Криму. Довибори провели о двох округах: Керчі та Симферопольському районі. Окупаційна влада обирає по два депутати до Джанкойської і Сакської міськрад, і по одному до Феодосійської та Білогірської.

Ярина Скуратівська: Паралельно згадаємо, що це єдиний день для голосування у всій Росії. Відбувалося голосування у 21 регіоні. Щодо України, то Україна висловила черговий протест в зв’язку з проведенням так званих виборів у анексованому Криму. «Чергова спроба РФ поширити своє законодавство на територію суверенної України є грубим порушенням норм міжнародного права та законодавства України», — заявили в МЗС.

Дмитро Тузов: До речі, надійшла інформація від колишнього міністра закордонних справ Чехії Карла Шварценберга. В інтерв’ю радіо Свобода він сказав, що питання Криму відійшло на другий план в міжнародній політиці і є небезпека, що санкції з Росії можуть бути зняті, якщо західні політики вирішають, що Росія виконала Мінські домовленості. А справді, зараз Європа переймається потоками біженців і проблема окупованого Криму майже загубилася.

Ярина Скуратівська: Чесно кажучи, вона і в Україні загубилася трошки. Зате не здалися кримські татари, вони тримаються і продовжують свою боротьбу. За ініціативою кримських татар від завтра починається блокування ввезення продуктів на територію Криму. Що думає з цього приводу наш гість спробуємо з’ясувати.

Дмитро Тузов: З нами в студії Ескандер Барієв, член Меджлісу кримськотатарського народу. Я знаю, що у вас є перші, проміжні результати, що стосуються явки на ці довибори. Про що свідчать цифри?

Ескандер Барієв: Я полностью поддерживаю позицию МИДа Украины — это противозаконно и противоречит всем международным нормам. Преступная власть, которая сегодня в Крыму пытается показать всему миру, что это позиция людей и максимально легитимировать свои действия и контроль на территории Крыма. По данным, которые нам дали наши активисты, это официальные данные председателя ЦИК республики Крым Малышева. Согласно этим данным, в Керчи приняло участие 19,46%, в Симферопольском районе 20,41%, в Джанкое 16,32%, в Белогорске 34,62%.

Что касается этих цифр, в первую очередь мы видим реальное отношение жителей Крыма к этой власти и ко всем политическим процессам, которые происходят в Крыму. Мы видим, что только в Белогорском районе чуть больше 30%, а везде с трудом набирается 20%.

Ярина Скуратівська: А по яким районам найбільше кримських татар проживає?

Ескандер Барієв: В процентном соотношении — это Белогорск, Симферопольский район и Джанкой.

Дмитро Тузов: А скільки кримських татар виїхало з півострова і скільки, навпаки з РФ заїхало і вони брали участь в цих виборах?

Ескандер Барієв: Около 20 тысяч крымских татар выехало. Вообще выехало порядка 40 тысяч, половина из которых татары. Теперь есть четкая позиция крымскотатарского народа, мы призываем крымских татар не выезжать, потому что мы имели горький опыт после аннексии 1783 года, когда царская Россия выдавливала крымских татар. Поэтому крымскотатарский народ из многомиллионного народа превратился несколько сот тысячный. Мы просим людей не выезжать, и со своей стороны мы делаем все, чтобы максимально обеспечить правами этих людей.

Что касается ротации народа, то по данным, за эти полтора года около 20% — это приезжее население. Это семьи военнослужащих российских, а их контингент там увеличился. Это госслужащие, потому что много госслужащих приехало из материковой части. Это представителя бизнеса, которые хотели вкладываться деньгами, но потом увидели, что Крым — это не тот регион, который можно инвестировать. Много людей приехавших из Донецкой и Луганской областей. В Крыму активно происходит замена населения.

Ярина Скуратівська: Повертаючись до виборів, все таки Меджліс як буде реагувати на ці вибори?

Ескандер Барієв: В этом плане была четкая позиция Меджлиса крымскотатарского народа — игнорировать и не принимать участия в этих выборах. На этой позиции мы и остаемся. Как коренной народ мы не можем поддерживать эти политические авантюры.

Дмитро Тузов: А що ми маємо зробити для того, щоб не відбувся геноцид кримськотатарського народу, щоб не було гуманітарної катастрофи, так само як і на Донбасі?

Ескандер Барієв: Я всегда сравниваю сегодняшнюю ситуацию с 1783 годом, после той аннексии, в частности Франция, долго не признавала аннексию. С нашей стороны мы должны сделать все, чтобы санкции не прекращались, а наоборот усиливались. Когда активисты национального движения, в частности Мустафа Джемилев и Рефат Чубаров вышли с инициативой о проведении блокады продуктовой — это требование к оккупационной власти, чтобы прекратили репрессии по отношению к активистам проукраинским и крымским татарам.

Первый такой посыл — это то, что Кольченко и Сенцова готова обменять на ГРУшников. Их в РФ обвиняют в терроризме за проукраинскую активность на территории Крыма. С другой стороны их пытаются обменять на военнослужащих российских, которые на территории другого государства пришли убивать. Но это появилось после активного заявления о блокаде. В этом заявлении говорится об освобождении всех политзаключенных, которые в Крыму, а их 8 человек, в том числе Кольченко и Сенцов. Это репрессии, это давление, это обыски, которые продолжаются по сегодняшний день. В том числе — это для того, чтобы на территории Крыма могли быть независимые журналисты и давать объективную информацию, и правозащитники.

Мы говорим о гуманитарной политике. У меня там родственники и я реально понимаю, что им там будет не сладко. Еще в марте 2014 года, после референдума ко мне подошел один старичок, крымский татарин, он говорит — Искандер, у тебя есть какие-то знакомые в Киеве, в Верховной Раде? Не могли бы вы передать им, пусть они перекроют воду, свет, продукты и все остальное. Он сказал, что за 23 года они привыкли жить в грязи, на земле, с нуля подниматься, а те, которые побежали на референдум, пусть поймут, те, которые жили в тепле и получали своевременно пенсию и зарплаты. В нашем обращении есть просьба создать оптовые торговые базы и облегчить пассажиропоток, отменить закон о свободной экономической зоне. Этот закон сделает не резидентами граждан Украины на оккупированной территории и крымчан, которые живут на материковой части. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.