Кияни мають доступ лише до 15% берегів Дніпра, — дослідження

28 вересня 2015 - 18:38 62
Facebook Twitter Google+
Коли почалося знесення парканів в Одесі, люди побачили, що якщо захотіти, то можна швидко розчистити місцевість від незаконних парканів, — активіст

За результатами дослідження у Києві лише 15% берегів Дніпра доступні містянам для прогулянок та купання. Все інше — чагарники, паркани, дороги, промислові зони. Коментував ситуацію гість студії керівник проекту «Вкрадений Дніпро» Олександр Оксимець. На включенні зі студією була юрист, громадський правозахисник, голова ГО «Андріівсько-Пейзажна ініціатива» Марина Соловйова.

Василь Шандро: Що вас спровокувало на дослідження цієї теми і наскільки вона є нагальною?

Олександр Оксимець: Ми починаємо розвиватися як аналітичний центр і протягом останніх 5-10 років вже писали на ці теми. Тема доступу киян до Дніпра і до місць відпочинку нам дуже близька. Всі розуміють, що є проблема, але ніхто не робить ніяких конкретних кроків. Тому ми вирішили у відсотках самі порахувати скільки територій є відкритими, скільки закритими, а скільки мають утруднений доступ.

Євген Павлюковський: Якісь скарги або звернення громадян пере цим були?

Олександр Оксимець: Від громади не було конкретних пропозицій і зауважень, але ця тема постійно в повітрі, вона турбує громадян. Коли це почалося в Одесі, воно нас актуалізувало, а люди побачили, що якщо захотіти, то можна досить швидко розчистити місцевість від парканів. Проблема парканів вирішується досить легко, оскільки вони незаконні.

Василь Шандро: Якщо говорити мовою цифр, що ви можете сказати? Ви досліджували тільки Дніпро в межах Києва?

Олександр Оксимець: Так, але не досліджували острови. Від Оболоні і Троєщини зверху і аж до Кончезаспи вниз. Ми спочатку хотіли все дослідити з берега, але до нього немає доступу. Ми звернулися до волонтерів, орендували човен і пропливли майже дві третини акваторії Дніпра. Ми знімали відео і фотографували всі паркани, які зустрічали. Синхронізували з GPS-координатами і наносили на мапу.

Василь Шандро: Що кажуть цифри?

Олександр Оксимець: Всі місця ми поділили на три категорії, за рівнем доступу до них: комфортний доступ, утруднений доступ і без доступу. Комфортного вийшло всього 15 відсотків. Сюди входять набережні, на яких комфортно гуляти та відпочивати, там немає автомобілів. Також сюди входять набережні, що відрізані дорогами, але мають доступ. Це Оболонь, Березняки, Русанівка і Наводницький парк.

Василь Шандро:Тобто кияни мають доступ лише до 15 відсотків берегів Дніпра?

Олександр Оксимець: Йдеться саме про комфортний доступ.

Євген Павлюковський: Яка частина прибережної зони є незаконно забудованою, або відведеною під таку забудову?

Марина Соловйова: В відсотках я не знаю, але таких ділянок дуже багато. Якщо паркан стоїть десь на прибережній зоні і є люди, яким це небайдуже, громадські діячі і депутати Київради, можуть взяти кадастровий витяг в Київземі і подивитися, чи ця земельна ділянка комусь належить на праві оренди, постійного користування або взагалі нікому не віддана, а паркан поставлений незаконно. Після цього можна з’ясувати, хто є суб’єкт, який поставив цей паркан. Якщо це порушує земельний або водний кодекс, можна вимагати від людини чи юридичної особи демонтувати паркан за власний рахунок. Має бути інвентаризація всіх земель, які є пляжами і до яких має бути вільний доступ.

Євген Павлюковський: Ваша громадська організація займається конкретними місцями незаконних забудов вздовж берегової лінії?

Марина Соловйова: Якщо до нас звертаються і є такі проблеми, ми намагаємося реагувати. В більшості випадків займаємося центром міста, буферною зоною Софії і Лаври. Але питання схилів Дніпра і прибережної зони також нас хвилюють. Перед початком виборів громадяни з цих питань можуть звертатися до всіх кандидатів в депутати. Нехай показують свою позицію стосовно цих питань. Розташування будинків у прибережній зоні — проблема Одеси, Криму і Києва.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.