Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Людина не може захворіти на африканську чуму, але може бути носієм

05 листопада 2015 - 16:24
FacebookTwitterGoogle+
В багатьох випадках на стихійних ринках продукція, заявлена, як домашня, не вирощується самотужки, не проходить санітарний контроль, а просто перекуповується. Це певна мережа. — Сергій Пономаренко

В Україні зафіксували спалах африканської чуми свиней. Випадки захворювання африканською чумою зареєстровані у Білій Церкві та Рокитнянському районі Київської області, а також у Черкасах. Зокрема на Черкащині уведені карантинні зони. Про це 4 листопада повідомив прес-центр Державної ветеринарної та фітосанітарної служби.

Яких заходів слід уживати, купуючи продукти та чи захищений український споживач, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».

Гостем студії був голова київського міськобласного центру захисту прав споживачів, якості і безпеки Сергій Пономаренко.

Василь Шандро: Чи варто громадянам переживати через спалахи цієї хвороби в Україні і чого чекати найближчим часом?

Сергій Пономаренко: Африканська чума, за надими ветеринарів та санітарно-епідеміологічної служби, не впливає на людей. Вона передається лише від тварини до тварини і на здоров’я людини впливати не може. Такою є позиція ветеринарної інспекції.

Тетяна Кононенко: Через їжу чи м’ясо людина цей вірус підхопити не може?

Сергій Пономаренко: Ні. Людина не може захворіти африканською чумою. Але господарства, де вирощуються свині, можуть бути заражені цією чумою. Зараження може відбуватися також і через людину і через відходи.

Всиль Шандро: Тобто, людина може бути носієм цієї хвороби?

Сергій Пономаренко: Так. Людина може переносити цю хворобу на одязі, на тілі. Також цей вірус може передаватися через побутові відходи. Наприклад, сім’я зварили борщ, недоїла, віддала свиням. Таким чином свині можуть захворіти африканською чумою.

Тетяна Кононенко: Ця проблема більше для сільської місцевості характерна?

Сергій Пономаренко: Так. В першу чергу можуть бути уражені селянські господарства. Це дуже серйозно. Від африканська чуму свині помирають. Якщо тварина заражена, вона скоріше зав все помре. Проти цього вірусу немає анти вірусних засобів. Йоно взагалі ще не винайшли.

Тетяна Кононенко: Як можна вберегти тварин?

Всиль Шандро: Вакцини якісь є?

Сергій Пономаренко: Від африканської чуми немає вакцини.

Всиль Шандро: Вакцини якісь є? Виходить, що всі уражені тварини підлягають фізичному знищенню?

Сергій Пономаренко: Так. Всіх уражених тварин знищують шляхом спалювання, а потім цей попіл закопують.

Всиль Шандро: Вірус цей людині не передається. Але якщо десь буде м’ясом продаватися по 20 гривень за кілограм, купувати його все одно не варто?

Сергій Пономаренко: Крім африканської чуми є така хвороба, як сказ. На сказ людина цілком може захворіти і померти. Я рекомендував би слухачам взагалі не купувати нічого на стихійних ринках. Все м’ясом має мати штамп. На всіх офіційних ринках і спеціалізованих магазинах на туші стоїть штамп. Також м’ясом має обов’язково проходити ветеринарний контроль. Після чого на нього видається ветеринарна довідка чи ветеринарне свідоцтво. Ці документи мають обов’язково бути на руках у продавця. Споживач, згідно закону Україна «Про захист прав споживачів» має право запитати ці документи у продавця. Цей документ підтверджує якість. І тільки після цього можна купувати м’ясо.

Багато людей вважають, що домашнє м’ясо не потрібно перевіряти. Але де гарантія, що до домашньої свині не пробралася якась миша чи щур, хворий на сказ, і не передав сказ цій свині.

Василь Шандро: Люди не з доброго життя купують товари з рук. Так дешевше.

Сергій Пономаренко: Не завжди дешевше. Просто люди звикли так вважати. В 90-х роках там було дешевше.

Тетяна Кононенко: Люди вважають, що у магазинному м’ясі більше хімії, а на ринках продають своє, домашнє.

Сергій Пономаренко: Я можу пояснити, як все це відбувається. В багатьох випадках на стихійних ринках продукція, заявлена, як домашня, не вирощується самотужки, не проходить санітарний контроль, а просто перекуповується. По селах їздять машини, які скуповують м’ясо, забивають його і не проходять жодний санітарний контроль.  А потім саджають свою бабусю продавати це м’ясо на стихійному базарі. Контроль не проходять через те, що за нього треба платити кошти. Кошти там не дуже великі, але треба викликати ветеринара, робити експертизу. Вони розуміють, що деяке м’ясо може цей контроль не пройти. Більшість бабусь і жіночок, як продають м’ясо на стихійних ринках є перекупниками. Це є певна мережа.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.