Слухати

«Громадське радiо» / Скачати зображення

Маємо показати Донбасу, що життя в Україні краще, ніж в Росії — Ганущак

06 жовтня 2015 - 15:22
FacebookTwitterGoogle+
Народний депутат 6 скликання та експерт Реанімаційного пакету реформ Юрій Ганнушак має свій план щодо вирішення конфлікту на Добасі та повернення територій, які наразі окуповані

Він пропонує розділити цю територію на чотири зони та працювати сегментарно. «Ми маємо показати окупованим територіям, що життя в Україні краще, ніж в Росії. Перемогти шлунком», — переконаний він.

Ірина Соломко: Сьогодні мають бойовики мають відмовитися від того, щоб проводити самопроголошені вибори на своїй території, про це обіцяв президент і наскільки я розумію, про це буде сьогодні заявлено. А з паном Юрієм ми будемо говорити про особливий статус. Ви кажете, що це має бути трохи інакше. Як?

Юрій Ганущак: Особливості здійснення місцевого самоврядування. Точно так, як прописано у 18 пункті змін до Конституції України. Це набагато краще і це об’єктивніше і це на користь України.

Ірина Соломко: Розкажіть про ваш план?

Юрій Ганущак: Насамперед — об’єктивні обставини. Об’єктивні обставини це те, що пункт у змінах у Конституції. Друга об’єктивна обставина це неможливість вписати в конституційне поле існування військово-цивільних адміністрацій, а вони необхідні — це очевидно.

Ірина Соломко: Ми говоримо про те, що по суті ці військово-цивільні адміністрації вони поза законом?

Юрій Ганущак: Вони поза конституційним полем. І для того, щоб їх вписати потрібно розглянути, що робиться на території Донецької і Луганської області в цілому. Не тільки у тому, що ми називаємо ЛНР і ДНР. У нас є території, які окуповані. Є території, де підвищена діяльність диверсійних груп, де важко гарантувати безпеку. Є території, які отруєні кремлівською пропагандою. Є абсолютно проукраїніські території, де мешкають не тільки українці, а це фактично гарантія проти сепаратизму. Мій план полягає в тому, щоб закон про особливості місцевого самоврядування він полягав у тому, що місцеве самоврядування має всі повноваження, як на всій території України. А от контроль за здійсненням місцевого самоврядування є різним. Тобто, там де не має ризиків — це північні території Луганської області, це перша зона, здійснюється відповідно до закону і тому, що написано у змінах до Конституції. Друга зона де інформаційна безпека дуже слабенька, ми знаємо цю ситуацію — це територія де префекти погоджують проекти рішень органів місцевого самоврядування.

До речі, ця ситуація існувала у Франції до 1982 року, вона відповідає Європейській хартії. Хартія каже, що обов’язково має бути свій виконавчий орган у місцевого самоврядування — він буде. Друга позиція це домірний контроль, відповідний до ситуації.

Можна було б застосувати польський досвід. Тобто префект просто скасовує акти і подавай на нього в суд. Але польській досвід можна використовувати там, де суди об’єктивні. На превеликий жаль, ми не можемо гарантувати, що на цій території суди будуть дійсно об’єктивні.

Третя територія — це територія де неможливо гарантувати безпеку виборним особам і тому, хочемо чи не хочемо, там має працювати уповноважений.

Ірина Соломко: Це як раз сірі території?

Юрій Ганущак: Вони контролюються українськими військами, але це 20-ти кілометрова зона. Практично там гарантувати якусь безпеку важко. Має бути уповноважений. Але уповноважений контролюється префектом. Баланс сил є.

Четверта зона — це окупована зона. В окупованій зоні немає місцевого самоврядування. Окупована вона до тих пір, доки там є російські війська. Якщо вертатися до мінських переговорів. Зараз питання, що буде перше: вибори, чи виведення військ? Якщо нам вдасться переграти Путіна у частині того, що спочатку виведення військ, а потім вибори, тоді будемо вважати, що нам не вдалося спустити отруєну кров і нам доводиться її очищати на станції переливання. Очищення буде йти таким чином, яким я сказав. Три зони з поступовим переходом у більш безпечну зону. Так, місцеве самоврядування існує, так вона працює, але воно під жорстким контролем з боку держави.  

Ірина Соломко: Але допоки ця ситуація на окупованих територіях не буде вирішена, співпраця з ними, якою вона може бути?

Юрій Ганущак: Співпраця можлива лише з суб’єктами економічної діяльності. Ми не можемо співпрацювати з терористами, тому що це означає, що ми їх визнали. Є суб’єкт економічної діяльності, фірма, яка працює в Донецьку, яка поставляє вугілля. Вугілля нам вкрай потрібно, бо це пазл нашої енергетичної безпеки. Ми з ним ведемо на пряму перемовини і на місці перетину демаркаційної лінії, нам фактично ввести облік. Вся сіра економіка починається там, де немає обліку. Там видобувається те, що неможливо облікувати, а коли воно пересікає демаркаційну лінію, його вже видно. Ми розуміємо, що це таке і далі стоїть вже питання нарахування податків.

Я сподіваюся на те, що вперше на пострадянському просторі це буде не заморожений конфлікт, а розв’язаний конфлікт. Хоча, хочу одразу сказати, що як Грузії нам не вдасться позбутися отруєної крові. Нам прийдеться її очищати. Найголовніше — це соціалізація, включення цієї території в український простір. Можна виграти війну, можна виграти кордон, але якщо ми людей в Донецькій і Луганській області не заохотимо полюбити Україну, то вибачте.

Ірина Соломко: А заохотити їх яким чином? Економічними якимось речами?

Юрій Ганущак: Україна поділяється на три частини: там де люди люблять Україну, незалежно від того, якою вона є. Друга частина, там вони полюбили її розумом — це російськомовна територія, де люди побачили і сказали «стоп, так, що нам Путіна? Та ні за що!». Це виросли вже українці, російськомовні, але вони полюбили розумом. І третя частина, яка любить шлунком. Так от, виходячи з цієї ментальності потрібно…

Наталя Соколенко: Загодувати їх?

Юрій Ганущак: Так, загодувати.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.