Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

«Міноборони перекладає відповідальність за відкриття вогню», — експерт

26 листопада 2015 - 14:19 139
Facebook Twitter Google+
Кожна силова структура тягне на себе ковдру, при цьому, не беручи персональну відповідальність

Якщо упродовж одного тижня ми чуємо заяви п’ятьох осіб — представників  силових відомств, то ми бачимо, що у керівництва немає одного бачення щодо подальшого розвитку подій на сході України.

Від 25-го листопада Україна ввела режим «тиші» по всій лінії розмежування. Українським бійцям заборонили відкривати вогонь у відповідь. Разом з тим по всій лінії розмежування наші позиції активно обстрілюються бойовиками. Мінські домовленості не працюють. Як діяти українським бійцям у разі обстрілів, чому прийнято таке рішення саме зараз?

Телефоном — Владислав Волошин — заступник начальника прес-служби Генштабу ЗСУ висловив позицію Генштабу.

Марія Бабич: Чому саме зараз працює режим «тиші»? Чим це викликано, невже українські війська порушували Мінські домовленості?

Владислав Волошин: В більшості всі ці обстріли з боку бойовиків несуть провокативний характер і мають на меті спровокувати українські підрозділи на вогонь у відповідь. Проте, коли будуть прицільні обстріли по нашим позиціям, ніхто відкривати вогонь не забороняв. Тому військовослужбовці і командир на місці приймають відповідне рішення щодо відкриття вогню у відповідь.

Анастасія Багаліка: Вчора вночі у зоні бойових дій було бойове зіткнення, тобто, коли бойовики виходять на позиції українських військових, то тоді вогонь відкривати можна?

Владислав Волошин: Тоді вогонь відкривати можна, кожний командир на місці сам приймає відповідне рішення на відкриття цього вогню. Проте реагувати на провокацію заборонено. Цей наказ стосується саме відкриття вогню на провокації.

Анастасія Багаліка: А як тоді визначити провокація це чи повномасштабний обстріл?

Владислав Волошин: Провокативні обстріли — це обстріли, які тривають у напрямку наших позицій. Тобто це або вище, або недоліт. А напад диверсійно-розвідувальної групи на українську позицію можна визначити, коли ведеться вогонь по бійцям, коли противник підходить на відстань прямого пострілу — це видно, і кожний командир може це визначити.

Марія Бабич: З 1 вересня на Донбасі було встановлено так зване перемир’я, чому потрібно було повторно нагадувати бійцям, що встановлено режим «тиші»?

Владислав Волошин: Тому, що збільшилась кількість провокативних обстрілів. І ситуація, яка сьогодні склалась у світі вцілому, і на Донбасі зокрема, досить напружена, і кожний постріл може стати фатальним.

У студії — співголова ГІ «Права справа» Дмитро Снєгирьов.

На думку Дмитра Снєгирьова,  Міністерство оборони практично перекладає відповідальність за відкриття вогню на низове керівництво, тобто, командир на місці має приймати рішення, чи варто йому відкривати вогонь, чи не варто. Винним буде «стрілочник» на місці. З одного боку — його можуть звинуватити у відкритті активної  фази протистояння, з іншого — у нього за плечима вантаж персональної відповідальності за життя його бійців.

Марія Бабич: Ми вислухали позицію Генерального штабу, і ваша думка, як експерта, що можна сказати?

Дмитро Снєгирьов: Я хотів би проаналізувати пояснення прес-секретаря Міністерства оборони. Те, що ми почули, фактично, свідчить про те, що Міноборони перекладає відповідальність за відкриття вогню з боку українських позицій на низове керівництво. Тобто, командир на місці має приймати рішення, чи варто йому відкривати вогонь чи не варто. Винним буде той самий «стрілочник», низове командування, яке стоїть на блокпостах і яке прийме на свій розсуд рішення про відкриття вогню.

Коли цей наказ буде доведено до керівників нижчої ланки, він двічі подумає чи відкривати вогонь у відповідь. Бо він прекрасно розуміє, в які лещата його затиснули. В одному моменті його можуть звинуватити в початку активної фази протистояння на сході, з іншого боку у нього за плечима вантаж персональної відповідальності за життя своїх бійців. Ми або воюємо, або не воюємо. Бо не можна казати про перемир’я і збереження режиму «тиші» в той момент, коли йдуть інтенсивні обстріли наших позицій. Більше того, якщо ми кажемо про режим «тиші» і дотримання Мінських угод, то така тактика бойовиків, яка наразі сьогодні є, вона жодним чином не порушує Мінські угоди, в яких йдеться про відведення важкої техніки і техніки калібром більше 100 міліметрів. Зараз працюють диверсійні групи, снайпери і йде мінна війна. Якщо на позиції наших військових виходить диверсійна група, яка працює стрілецькою зброєю — це не є моментом порушення Мінських угод. Кожен командир прекрасно розуміє ту відповідальність, яка лежить на його плечах.

Анастасія Багаліка: Рішення про те, що відкривати вогонь у відповідь не можна приймає голова Генерального штабу, але є ще голова штабу АТО, підрозділи МВС, СБУ і є Міністр оборони, і є Президент, як Верховний головнокомандувач. Чия відповідальність за те, що військові не будуть відкривати вогонь?

Дмитро Снєгирьов: Ми і досі не визначилися з характером збройного протистояння, для нас це досі антитерористична операція. Тобто операція, яку проводять силами спеціальних служб. Якщо керівник СБУ очолює цю операцію, то заява керівника Генерального штабу виглядає як мінімум недоречно.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.