Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

«На свіжу голову». Ефір за 26 жовтня. Друга частина

26 жовтня 2015 - 13:30 111
Facebook Twitter Google+
У цій годині продовжуємо обговорення найгарячішої теми в Україні — виборів депутатів обласних, районних, міських, сільських та селищних рад, та голів

Місцеві вибори відбулися 25 жовтня, і стали  першими виборами такого рівня за новим законодавством від часу Революції  Гідності. Обговорюємо тему з Наталією Линник, заступницею Генерального директора Комітету виборців України.

Наталя каже, що день голосування у територіальних громадах за винятком  деяких дільниць, в цілому, відповідав стандартам вільних та демократичних  виборів. Зафіксовані порушення чинного законодавства не мали суттєвого впливу на його хід. Вони були технічними.

Найбільше здивували порушення в Дніпропетровську та Київській області, яких було більше, аніж в середньому по Україні. В Маріуполі та  Красноармійську Донецької області, та у Сватовому на Луганщині через порушення вибори зірвані. Ці факти доводять, що потрібно створити централізовані професійні навчання  членів територіальних виборчих комісій. Це дасть можливість уникнути хоча б помилок у друку бюлетенів.

Негатив виборів — інформаційна кампанія з боку уряду  була дуже слабкою. Журналісти мало інформували мало про суть виборів — що  ми обираємо. При цьому рекомендації такі були надані  ОБСЄ. Гостя вважає, що медіа знехтували рекомендаціями КВУ інформувати виборців про те, як заповнювати бюлетені, як перевіряти наявність свого прізвища в списках,  і не транслювали соціальні ролики у прайм-тайм.

Однак, вважає гостя, такі ж вибори 2010 року відбулись більш дисципліновано. Тоді був жорсткий адміністративний контроль. А зараз стали помітнішими демократичні зрушення, і це, відповідно, розхолоджує деяких представників на місцях. Це вже ознаки певної децентралізації влади.

Дивним видається факт, що партія Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка не брала участі у місцевих виборах, бо ж ми обирали саме виконавчу владу на місцях.

Є проблема розвитку партійної системи в Україні. У нас є дві потужні партії, з реально розбудованою структурою – це «Батьківщина» і «Партія Регіонів». Завдяки новому законодавству хоча б з»явилась реальна потреба розбудовувати низові осередки партій. Щоправда, місцеві активісти цим не задоволені, бо втратили можливість розвивати  нові політичні проекти, їх поглинають великі партійні монстри.

Гостя вважає, що 5-відсотковий бар’єр проходження до рад є позитивним явищем у новому законодавстві, бо він запобігає проявам сепаратизму.

Політична реклама, на жаль, знівелювала реальне спілкування кандидатів з виборцями.

КВУ вносить пропозицію заборонити політичну реклами на радіо і телебаченні і запровадити дебати. Також гостя каже, що нагальною для виборів є програма «від дверей до дверей», щоб кожен кандидат реально спілкувався зі своїми виборцями, пояснював їм свою позицію, а потім відповідав за свої обіцянки.

І найголовніше, — потрібно прийняти Виборчий кодекс, бо і виборці, і кандидати потребують просвіти щодо своїх прав і повноважень.

Також говоримо з Максимом Лацибою,  керівником програм Українського незалежного центру політичних  досліджень.

Позитиву у цій виборчій кампанії багато. Ці вибори були набагато чеснішими, аніж 5 років тому. По-друге, партії, які утворились після Євромайдану, отримали у місцевих радах більшість.

Об’єктивну картину результатів виборів ми отримаємо, на жаль, не так швидко, як би хотілось. А це означає, що підійшли впритул до зміни технологій — потрібно запроваджувати  електронне   голосування.

Найпильніше стежити потрібно за результатми виборів у міські ради великих міст, бо реальна влада і гроші  знаходиться саме там. Обласні і районні ради мало що вирішують в житті простих людей.

Як нам співіснувати з новою місцевою владою? Відомо, що влада не вміє читати думки. Тобто, якщо після виборів громада заспокоїться і стане пасивною, не буде  контролювати владу, то влада буде бездіяльною. Порядок денний розвитку населенного пункту має формувати громада, люди мають ходити на сесії міських і сільських рад, стежити за бюджетними витратами, вимагати оприлюднення і обговорення  генпланів територій. Якщо люди будуть контролювати владу, вони примусять її працювати в інтересах громади.

За зриви місцевих виборів на Донбасі, а також реванш міської влади у Харкові гість покладає відповідальність на лідерів національних партій – Луценка, Садового, Тимошенко. Вони жодного разу не відвідали ці регіони, вони не боролись за них.  Не запропонували сильних   альтернативних лідерів, не домовлялись про спільну роботу. Це імітація політичної діяльності на найвищому рівні.

Телефоном — громадський активіст Глухова,  історик Віктор Заїка про вибори мера міста і суперництво Мішеля Терещенка, проти якого відкрили кримінальні справи напередодні виборів,  та інших кандидатів.

Мішель Терещенко — нащадок українських промисловців і меценатів, який народився у Франції, багато років приїздив в Глухів з гуманітарними програмами, а цього року отримав українське громадянство.

Каже, що з 24 тисяч виборців на вибори прийшло 12 тисяч. За Мішеля Терещенка віддали голос 8 тисяч виборців, а за його опонента, представника колишньої партії влади — лише 4. Але  в міськраді більшість здобуває партія «Воля народу», де є багато вчорашніх владців. Тому у демократичного мера не буде достатньої підтримки. Але все залежить від активності громади.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.