Слухати

Наномедицина назавжди змінить фармацевтичну промисловість, — вчений

06 жовтня 2015 - 18:54 741
Facebook Twitter Google+
Молодий український вчений Костянтин Турченюк досліджує наномедицину у лабораторіях Франції та Ізраїлю. Приїхав до рідного Києва прочитати публічну лекцію про наномедицину

20 151 006_110 502.jpg

Костянтин Турченюк
Костянтин Турченюк

Костянтин коментує присудження чергової Нобелівської преміі у галузі медицини і прогнозує коли і за яких умов Нобелівську премію зможуть здобути українські вчені.

«Нобелівська премія навіть з медицини — це завжди політичне питання. Береться до уваги, з якої країни вчені, в якому університеті вони проводять дослідження», — говорить Костянтин Турченюк.

Вчора Нобелівську премію з медицину присудили за винаходи, які були зроблені кілька десятиліть тому, наприклад, за ліки для подолання епідемії малярії.

Українські вчені працюють у найсучасніших лабораторіях по всьому світу — на батьківщині, на жаль, таких умов нема.

Наномедицина — це ворог для фармакологічних компаній. Бо наномедицина пропонує іншій підхiд до лікування, зокрема, онкології — інтелектуальний. Тобто коли в організм запускають мікрочастинки і точково лікують захворювання. Фармакологічних компаніям це невигідно, адже вони мають прибуток на продажах традиційних ліків і революційно нові рецепти впроваджувати не хочуть.

Наталя Соколенко: Почнемо з Нобелівської премії, яку вчора вручали за відкриття в терапії проти інфекцій, що спричинені паразитичними черв’яками. Премії отримали ірландець, японець і китаянка. Чому не українці?

Костянтин Турченюк: В первую очередь это очень политический вопрос. Есть статутный фонд, есть комитет, есть страны, которые это финансируют. Давайте зададим вопрос: финансирует ли Украина? В большинстве научных программ, которые проходят в Европе, участие Украины минимально. Поэтому все условия диктуются теми, кто это все финансирует. Это политика. Представьте себе университет, в котором есть 2-3 нобелевских лауреата — это очень рейтинговый ВУЗ. Учеба в этих ВУЗах стоит очень дорого.

Ірина Соломко: Тобто ми не інтегровані в ці процеси як країна, на жаль?

Костянтин Турченюк: Я думаю, что за очень большие достижения премию могут дать, но это вопрос десятилетий. До признания открытия, которое произошло сейчас, может пройти 50 лет. Поэтому практическим всем нобелевским лауреатам под 80 лет.

Ірина Соломко: Якщо оцінювати те, за що ці вчені були нагороджені, ви вважаєте, що це достойна історія? Чи можливо були зроблені більш важливі відкриття, які можна було б нагородити?

Костянтин Турченюк: Я считаю, что есть актуальные на сегодняшний день открытия и есть открытия, которые были совершены в прошлом. И если мы говорим о болезнях, то сейчас эти болезни можно легко преодолеть с помощью тех открытий, которые были сделаны 50 лет назад. Сейчас мы не видим никакой опасности в этих болезнях, и нам кажется, что они несущественны.  

Наталя Соколенко: А над чим ви працюєте?

Костянтин Турченюк: В той науке, области, в которой я сейчас варюсь, будет присуждена ни одна Нобелевская премия. Поскольку это что-то удивительное и возникло буквально 15 лет назад — наномедицина. Применение нанотехнологий в медицине. Сейчас это полностью меняет мировоззрение на болезни и на лечение, в особенности онкологических заболеваний, это то, чем я занимаюсь.

Ірина Соломко: Ми розуміємо, що для досліджень потрібні умови. В Україні певно цих умов немає? Де ви працюєте над цими дослідженнями?

Костянтин Турченюк: Я работал 2,5 года во Франции, а также полгода в Израиле, там, конечно же, есть условия для этого. Это — дорогие приборы, дорогое оборудование, не только чистый энтузиазм.

Наталя Соколенко: Що таке інтелектуальний підхід до лікування онкології?

Костянтин Турченюк: Это лечение — такими же по внешнему виду лекарствами в бутылочках, но на молекулярном уровне это что-то другое. Это, скажем так, роботы, и мы можем контролировать их поведение. Нанотехнология по определению — это наука, которая изучает материалы, размер которых от 1 до 300 нанометров. В этом случае включаются интересные свойства. Второй пункт — это функциональность.

Наталя Соколенко: Отже ці нано структури запускаються з розчином в організм людини, і вчені ставлять їм завдання щось там зробити?

Костянтин Турченюк: Абсолютно. Мы можем заставить их действовать в конкретной точке организма, где есть проблема, мы можем заставить их эффективно доставлять туда препараты, в частности анти-раковые препараты. Мы можем заставить их работать тогда, когда нужно. Это то, к чему идет современная наука. Чтобы препарат не глобально действовал на весь организм, а чтобы можно было локально определить место, чтобы была точечная терапия.

Наталя Соколенко: А чи означає це, що медицина наблизилася до розв’язання питання безсмертя?

Костянтин Турченюк: Я не настолько оптимистичен. Конечно же, организм стареет. На сегодняшний момент наномедицина способна решать проблемы, но не глобальные задачи.

Ірина Соломко: Є така точку зору, що фармацевтичні компанії проти того, щоб активно розвивалося лікування раку?

Костянтин Турченюк: Конечно, ведь они зарабатывают на этом деньги.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.