Політичної волі для розслідування справ Майдану у керівництва держави немає, — експерт

07 жовтня 2015 - 15:57 51
Facebook Twitter Google+
Серед правоохоронців та суддів, які розслідують справи злочинів під час Революції Гідності, панує саботаж і кругова порука, — Тарас Гаталяк

Гарантії соціального захисту замість прозорого суду. Верховна Рада України визнала статус сімей героїв Небесної сотні. Цим документом депутати внесли зміни до ст. 10 Закону України «Про гарантії соціального захисту» і визнали особами, на які поширюється дія цього закону родини загиблих під час Майдану.  Що це: встановлення справедливості, заміна повноцінного суду над злочинцями чи  передвиборчі технології,  — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».

Гостем студії був правозахисник, координатор ініціативи адвокатів Небесної сотні Тарас Гаталяк.

Ольга Бабчук: Тарасе, як ви самі оцінюєте цей закон?

Тарас Гаталяк: Цей закон був прописаний хлопцями пораненими, які зорганізувалися в ініціативу постраждалих і поранених під час Майдану. Вони довго пробивали цей закон, щоб ВРУ звернула увагу на поранених і, зокрема, на соціальний захист родин Небесної сотні. На мою думку про поранених забули. Був прийнятий 22 лютого 2014 року популістський закон № 745.

Ярина Скуратівська: Поясніть буль-ласка слухачам, що в ньому було?

Тарас Гаталяк: Під ним тоді підписалися Яценюк, Кличко, Тягнибок. Закон передбачав матеріальну допомогу родичам загиблих на майдані — мільйон гривень. З тяжкими тілесними ушкодженнями — 700 тисяч гривень. З середніми — 500, і з легкими ушкодженнями  — 200 тисяч гривень. Напривеликий жаль цей закон по сьогоднішній день не виконується.

Ярина Скуратівська: Тобто вони нічого не отримали?

Тарас Гаталяк: Абсолютно. На підставі постанови Кабміну зараз формуються списки. Хлопці, які отримали важкі тілесні ушкодження, отримують матеріальну допомогу. Але списки формуються від півроку до 9 місяців. Дуже довго і болісно все це йде. І буквально в минулу п’ятницю дійшли до поранених середньої ступені тяжкості. На жаль, Міністерсто охорони здоров’я дуже погано працює в цьому напрямку. Я б відмітив роботу одного єдиного державного органу — управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури, які завжди йдуть на зустріч, вчасно надають відповіді і охоче співпрацюють з ініціативною групою. Але всі погодження забирають надзвичайно багато часу.

Ольга Бабчук:  Від подій лютого 2014 вже минуло рік і 8 місяців. Все це тихенько відходить на задній план. А тепер перед виборами згадали. Тобто це передвиборчий момент?

Тарас Гаталяк: Мені виглядає, що так. Хлопці, які отримали особливо важкі поранення, залишилися один на один зі своїми проблемами. Ті списки, що сформувалися і та невеличка допомога у 60 тисяч гривень, певен, на одну операцію не вистачить. Люди які втратили працездатність залишаються один на один. З того часу ми з ГІ «Є плюс». Ми опрацювали близько 700 поранених. Моє задання було направити поранених у Генеральну прокуратуру, щоб там вони були визнані потерпілими і далі проводилася судовомедична експертиза. Для того щоб за тим чи іншим учасником Революції гідності було закріплене статусу потерпілого. 

Ольга Бабчук: Як ви зсередини відчуваєте цю ситуацію. Ззовні здається, що цієї теми стає все менше і менше? Тільки чуємо, що того відпустили, а той втік з-під застави, докази зникли і т. д.

Тарас Гаталяк: Тут треба називати речі своїми іменами. Політичної волі в нашого керівництва держави немає щоб розслідувати справи Майдану. Але є три групи людей, які роблять все можливе. Перша: родичі загиблих Небесної соті та поранені. Друга: адвокати родин Небесної сотні. Але наша чисельність теж зменшується.  Раніше в базі «Євромайдан СОС» було до 600 адвокатів. Зараз активно працює до 15 людей. І третя група — управління спецрозслідувань, слідчі, які йдуть всупереч кар’єрному зростанню, йдуть до кінця, витримують позицію і вони теж зацікавлені в розслідуванні. Створюються величезні перепони з боку середньої ланки керівництва Генеральної прокуратури.

Ярина Скуратівська:  Це саботаж?

Тарас Гаталяк: Його зовні не видно. Слідчі спецпуправління працюють, є багато напрацювань, нові арешти. Заарештований Янишевський, під арештом зараз є екс-начальник СБУ в Києві та області Щеголев. Дума, з часом є будуть результати і ми це почуємо. Але є низка проблем правоохоронної системи — взаємодія з міліцією, СБУ, суддями. Зокрема, слідчі здійснюють безпосереднє розслідування, в Генпрокуратурі немає оперативних підрозділів. Вони залучаються з МВС або з СБУ. Ніхто з міліціонерів не має жодного бажання видавати своїх. Коли даються ті чи інші доручення, вони просто саботуються. Те саме стосується роботи прокуратури міста Києва, коли було передано багато заяв з не вогнепальними пораненнями. Це близько 300 заяв. По цим заявам до грудня минулого року взагалі не проводилося ніяких дій. Люди не визнані були потерпілими, не були проведені судовомедичні експертизи. Ми говорили із Віктором Шокіним стосовно цієї проблеми — ніхто не покараний. Також є проблеми в прокуратурі Києва і в обласних прокуратурах. Ніхто на місцях нічого не робить.

Ми те говорили про ці проблеми з Віктором Миколайовичем, було створене управління, яке займається розслідуванням злочинів, які були скоєні вже під час розслідування. І тут дуже дивна ситуація: призначається кілька напрямків в цьому управлінні — прокуратури, СБУ і МВС. Тобто злочини, які були скоєні працівниками тих чи інших структур. По напрямку прокуратури призначається такий собі Нечипоренко, який працював в прокуратуру міста Києва і корував розслідуваннями злочинів по «Автомайдану». Ще цікавіше те, що пан Нечипоренко є син депутата ВР від «Партії регіонів» Нечепоренка, який голосував за закони від 16 січня. Такі призначення я не розумію. 

Ольга Бабчку: Скільки часу треба, щоб розслідувати ці злочини і розслідувати злочини тих, хто не хотів їх розслідувати? Коли ланцюжок замкнеться?

Тарас Гаталяк: Я думаю, що при тому стані правоохоронних органів, який зараз є, ми дійдемо до розслідування 60-70 % злочинів. Зараз ми маємо близько 30 %. В Україні ми більшого, на жаль, не досягнемо. Ми сподіваємося, що буде подана заява в міжнародний кримінальний суд у Гаазі і там розслідування буде продовжено.

Ярина Скуратівська: Коли ви плануєте це зробити?

Тарас Гаталяк: В міжнародному кримінальному суді — безстроково, а в Україні я б не поспішав передавати матеріали справи до суду. Нам потрібно максимально ефективно провести саме розслідування і зібрати всі максимальні докази. Адвокати тої сторони — професійні юристи. Вони будуть в суді захищати всіма юридичними інструментами своїх підозрюваних. Я думаю, що до року час ще є. Сьогодні ми маємо кількох арештованих, завтра або післязавтра будуть судові засідання по підозрюваних Зінченко і Аброськіну. Ми також маємо заарештованих ще трьох підозрюваних у розстрілах 20 лютого. Маємо також тітушок підозрюваних. На превеликий жаль Рагімов, який корував тітушок, втік. Правоохоронна система тут не працює. Дають можливість тікати, разом з судом Печерським, який взагалі не має права на існування.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.