«Повернення Донбасу на умовах бойовиків — це повернення олігархії», — Дмитро Снегирьов

05 жовтня 2015 - 14:24 330
Facebook Twitter Google+
«Ми відводимо зброю, а бойовики проводять тактичні навчання на захоплених територіях» — про це говорить військовий експерт, співголова ГІ «Права справа»

У той час, коли  українські військові розпочали  відведення танків і зброї калібром   меншим  100 мм з лінії зіткнення сторін на Донбасі від лінії розмежування, на території Луганського аеропорту, так званої ЛНР, проводяться тактичні навчання армії ЛНР, розвідувальних груп.

Відведення озброєння відбувається з однієї сторони — Луганська, а з території Донецької області це не відбувається. Кремль робить так звану, «гойдалку».

Про те, чи не ослабить відведення озброєння наші рубежі і чи можна довіряти ворогу, який не виконує жодних міжнародних домовленостей,  йшлося у програмі «На свіжу голову».

Марія Бабич: Відведення озброєння вже було не один раз. Виникає запитання, ми відводимо озброєння в середину країни, звільняючи певну свою територію. Як ви, як воєнний експерт, розцінюєте, чи можна довіряти країні, яка вже неодноразово не дотримувалася домовленостей?

Дмитро Снєгирьов: Були не одноразові спроби так званого примирення і відповідно декларовані, в односторонньому порядку, саме Україною мирні наміри. Те, що зараз відбувається, це знов Україна в односторонньому порядку демонструє своє бажання припинити збройне протистояння на Сході. Чи є реакція бойовиків? В то час, коли в Парижі йдуть перемовини і Україна з 3 жовтня починає відводити озброєння калібром менше 100 міліметрів, на території так званої ЛНР дивним чином відбуваються навчання, батальйонно-тактичні навчання так званої армії ЛНР.

Я б хотів задати питання і керівництву АТО, і вищому політичному і військовому керівництву країни, якщо та сторона погоджується на наші умови про відведення озброєння, про припинення збройного протистояння, для чого в цей же час проводити військово-штабні навчання? Йдеться про те, що на території Луганська зараз, на території колишнього аеропорту відбуваються навчання саме РДГ. На інших територіях проходить процес передислокації важкого озброєння, а це ніяк не відведення. Хотів би підкреслити те, що відведення техніки відбувається в ті райони, де як раз і відбуваються штабні навчання. Це селище Круглик і Успєнка, наразі там зафіксовано більше сорока танків, систем реактивного залпового вогню. І яким чином це може сприяти закінченню військового протистояння?

По суті на неконтрольованих територіях Донбасу до влади повернеться колишня політична і економічна еліта. Йдеться відповідно про клани пана Ахмєтова і пана Єфремова, які наразі контролюють повністю керівництво самопроголошених республік, яким конче необхідно перемир’я за будь-яких умов. Чи то мінських угод, чи то паризьких угод, чи плану примирення — потрібен сам момент легалізації входження в склад України. Йдеться про те, що ми знов матимемо те, що мали до початку військового конфлікту. Ми будемо мати панування цих олігархічних кланів, які не дадуть нормального розвитку Україні.

Марія Бабич: За домовленостями процес відведення розділений на два етапи і триватиме 41 день. Для чого такий проміжок часу?

Дмитро Снєгирьов: Якщо ми подивимось, то про момент відведення говориться тільки на території однієї самопроголошеної республіки — Луганської. Таким чином Москва робить так звані гойдалки, коли з одного боку вона демонструє начебто мирні наміри луганської республіки, а з іншого боку заявляє про не контрольованість Донецька. Для чого це робиться? Це фактично план Путіна змусити Порошенко сісти за стіл переговорів з лідерами самопроголошених республік. Підняти ці псевдо республіки до рівня суб’єктів міжнародного права, визнати факт існування цих двох республік, які вже будуть або на рівні федерації, чи конфедерації входити в склад України.

Анастасія Багаліка: У контексті можливого відведення озброєння, або відгородження від територій самопроголошених республік. Я б хотіла згадати тему, яка власне обговорювалась досить довго, коли тривали бойові дії. Це тема активізації у відповідь на жорсткі дії з боку України. Як тільки ми робили якісь кроки, щоб цю війну більш жорсткими і силовими методами, нам давали ще більш жорстоку відповідь. Чи не йдеться про те, що якщо Україна припинить зараз мирний процес і повністю заблокує будь-який контакт з самопроголошеними республіками, то реакція з протилежного боку буде настільки сильна, що ми можемо не втриматись, навіть за умови того, що наша армія за ці півтора роки відродилася?

Дмитро Снєгирьов: Українська армія наразі в змозі протистояти тій навалі, яка є на Сході. Фактично отой контингент російський, йдеться про 9-12 тисяч чоловік, він виступає гарантом існування цих самопроголошених республік, але жодним чином не готовий перейти до активних дій, таких як розширення територій на Схід, за рахунок Донецької, Луганської і Харківської областей. Йдеться про те, що фактично Україні показали червону лінію, за яку їй не треба заступати. Отой план, який все ж таки пропонується, він був би найкращим моментом розвитку для України. І політичному керівництву варто було б набратися сміливості і заявити, дивлячись в очі українцям про те, що ми не в змозі в подальшому військово-політичним шляхом повернути ці території в лоно України, тому змушені тимчасово від них відмовитись, щоб потім повернути їх безпосередньо.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.