Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

У День політв'язня напиши листа Надії Савченко та іншим українським політв'язням

31 жовтня 2015 - 17:06 229
Facebook Twitter Google+
«Політв'язень не має чинити кримінальних злочинів, злочинів проти особи, злочинів на підставі ненависті», — нагадує Максим Буткевич

В Україні є дві дати Дня політв’язня — це 30 жовтня та 12 січня. «12 січня вважається Днем українського політв’язня, 30 жовтня — День політв’язня в СРСР, започаткований 1984 року. Відтоді в таборах його відзначають політв’язні солідарним голодуванням», — говорить Максим Буткевич («Без кордонів»). За його словами, у визначенні терміну політв’язень важливим є те, що політв’язень не має чинити кримінальних злочинів, злочинів проти особи, злочинів на підставі ненависті. «Справи Сенцова, Афанасьєва, Кольченка дають підстави вважати їх політв’язнями: їх переслідують за політичні переконання, їм відмовлено в справедливому суді. За критерієм недоступності справедливого суду політичним в’язнем вважають також Надію Савченко», — говорить Максим Буткевич.

За його словами, дуже простим і дієвим способом підтримки політв’язнів є написання їм листів. «Листи до українських політв’язнів у Росії варто писати російською мовою — інакше цензура їх може не пропустити. Так само, варто утриматися від політичних гасел», — зазначає Буткевич.

Також, на включенні зі студією Марія Томак, активіст ЄвромайдануСОС.

Ірина Славінська: Хто такі політичні в’язні?

Максим Буткевич: Не таке просте питання. І з датою теж все не  просто. У нас є дві дати — це 30 жовтня і 12 січня. 12 січня — це день українського політв’язня. В’ячеслав Чорновіл його відзначав. 30 жовтня — день політв’язня СРСР, його започаткувати 1984 року. Його відзначали в таборах, зазвичай, одноденним голодуванням. У ВРУ його згадали у 1990 році, ушанувавши політв’язнів хвилиною мовчання. Щодо визначення поняття — є декілька версій. Останнім часом використовують термін «в’язень сумління». Суть поняття у тому, що людина доводить свою позицію у ненасильницький спосіб. Людина не має чинити кримінальних злочинів, злочинів проти особи, злочинів на підставі ненависті: расової, етнічної, релігійної. Можна бути борцем за свободу, і доводити свою думку зі зброєю в руках, тоді, на думку одних — вона політв’язень, на думку інших ­— ні.

Катерина Луцька: В який період незалежної української історії була найбільша кількість політв’язнів?

Максим Буткевич: Складне питання. Я не можу на нього відповісти. Якщо ми беремо радянську історію, то дуже важко говорити про першу половину 20 століття, часи великого терору. Тоді було дуже багато політв’язнів, багато розстріляних. Звичайно, варто згадати дисидентський рух, від якого ми відраховуємо поняття політв’язнів, як категорії людей. Якщо говорити про незалежну Україну, то вона не позбулася даного явища. В 90-то роки були ув’язнені за політичними переконаннями. Потім увага громадськості була прикута до цього явища, після хвилі протестів «Україна без Кучми».  Явище повернулося за часів Януковича.

Ірина Славінська: Марія Томак вже на прямому включенні зі студією.  Чи можна назвати людей, які знаходяться в тюрмах в Росії політв’язнями?

Марія Томак: В нас теж винило це питання, коли ми почали складати списки. Там є набір критеріїв, щодо яких можуть виникати дискусії. Росія використовує такі методи війни, як порушення кримінальних справ на громадян України. Однозначно сказати, що всі вони політичні в’язні — недоречно, але звільнення їх треба вимагати.

Максим Буткевич: Я хотів би додати, що ціла низка наших громадян визнана російськими правозахисниками політв’язнями. Справи Сенцова, Афанасьєва, Кольченка дають підстави вважати їх політв’язнями: їх переслідують за політичні переконання, їм відмовлено в справедливому суді. За критерієм недоступності справедливого суду політичним в’язнем вважають також Надію Савченко.

Катерина Луцька: Хотілося би почути деталі про справи Сенцова, Афанасьєва і Кольченка.

Максим Буткевич: Мова йде про людей, які були заарештовані ФСБ навесні 2014 року в Криму. Вони активно відстоювали свою позицію, щодо окупації Росією Криму. Їх було вивезено з півострову і засуджено. Я хотів би закликати підтримати наших співгромадян. Найпростіше, що можна зробити — просто написати їм  листа. Ув’язненим необхідно отримувати сигнали з волі. Також, людина, якій надходить багато листів — в полі зору адміністрації тюрем, з ним необхідно поводитися обережно. Написали листа Сенцову, Афанасьєву, Кольченко та Савченко — дуже просто. Можна заповнити форму на нашому сайті www.solidarityua.info.

Ірина Славінська: Коли була акція «написати листа Надії Савченко», її сестра говорила, що краще писати російською мовою. Є така інформація?

Максим Буткевич: Треба пам’ятати, що все листування читається. Першими його прочитають тюремні цензори. Листи варто писати російською мовою — інакше цензура їх може не пропустити. Так само, варто утриматися від політичних гасел і коментування матеріалів справи.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.