Україні потрібна участь в колективній системі оборони, — Г. Перепелиця

03 грудня 2015 - 17:39 84
Facebook Twitter Google+
Понад 50% громадян України підтримують вступ до НАТО. І це має бути головною ідеєю нашої політики, — директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС

Відбулось засідання Комісії Україна — НАТО. Делегацію України очолював Міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Під час засідання були обговорені формат та напрямки подальшої конкретної взаємодії між Україною та НАТО, зокрема у світлі підготовки саміту Альянсу у Варшаві, який заплановано на липень наступного року.

Український політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України, капітан 1 рангу у відставці — Григорій Перепелиця переконаний, що Україна повинна робити всі необхідні кроки для вступу у НАТО. Адже за останніми соціологічними опитуваннями більшість населення підтримує набуття членства у НАТО. Україна готова і вже у 20052006 роках пройшла Інтенсифікований діалог з питань членства та відповідних реформ. Тобто, перший етап набуття членства у Північноатлантичному  альянсі ми пройшли, а другим етапом мав стати відповідний план дій — ПДЧ, якого нам не надали на Бухарестському саміті 2008 року.

Дмитро Тузов: Якісь важливі рішення були прийняті вчора на Комісії?

Григорій Перепелиця: Це такий інституційний механізм партнерства України з НАТО, який був започаткований згідно  з Хартією між Україною і НАТО, яка була підписана в далекому 1997 році. Важливість цього документу полягає в тому, що там НАТО давало Україні перспективу членства і зобовязувалось допомогти Україні у проведенні военної реформи. Тоді Хартія нам дуже багато дала. Зокрема, вона дала 4 статтю Вашингтонського договору про створення НАТО. 4 стаття передбачає проведення консультацій на вищому рівні у випадку загрози Україні, або країні — члену НАТО.

Дмитро Тузов: Ми користуємося цією статтею?

Григорій Перепелиця: Ми вже скористалися, коли був інцидент з Тузлою. Коли Росія зазіхала на цю частину української території. Тоді НАТО висловило ультиматум Росії щодо її зазіхань. І Росія врахувала цю, досить різку, заяву НАТО на захист України.

Дмитро Тузов: А зараз щось подібне було у зв`язку з анексією Криму і війною на Донбасі?

Григорій Перепелиця: На жаль, ні.

Тетяна Кононенко: Чому?

Григорій Перепелиця: НАТО висловило підтримку Україні, засудило анексію, але ніяких ультиматумів не було. Тут питання в тому, що ми самі відмовились від перспективи членства в НАТО. План дій ПДЧ нам не надали на Бухарестському саміті 2008 року. У цьому була фатальна помилка НАТО. Тому що там з`явились такі адвокати Путіна, як Німеччина і Франція, вони заблокували нам ПДЧ.

Але Україна вже у 20052006 роках пройшла Інтенсифікований діалог — це перша сходинка в дверях НАТО. Але політика тодішнього президента Ющенка була така невизначена. Як і сьогодні, доречі. Ющенко вважав, що ми будемо дотримуватись нейтрального статусу. Після Помаранчевої революції  Україна нічого не робила. На керівні посади в комісіях ставилися люди — категоричні противники членства України в НАТО.

Коли у 2006 році Янукович був прем`єр-міністром  і мав взяти ПДЧ, Путін у Сочі сказав йому, щоб він навіть не думав  подавати цю заявку до НАТО. Янукович так і сказав, що ми не можемо прийняти ПДЧ і не можемо подати заявку в НАТО, оскільки Росія проти.

Дмитро Тузов: Янукович багато біди наробив. Згадаймо, як він на сесії ПАРЕ заявив, що в Україні, фактично, не було голодомору. Він не підписав угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

Григорій Перепелиця: Україна була зовсім не готова до Бухарестського саміту 2008 року. Німеччина і Франція заблокували надання Україні ПДЧ. Але тоді президент Польщі Качинський (нині покійний), треба надати належне його мужності, сказав: «Якщо ви не надасте Україні ПДЧ, я застосую право-вето на всі рішення Бухарестського саміту». Тоді, завдяки Качинському було прийняте компромісне рішення, що НАТО бере на себе політичне зобов`язання прийняти Грузію і Україну в члени НАТО. Про це політичне зобов`язання зараз ніхто з влади не згадує.

Тетяна Кононенко: А чому?

Григорій Перепелиця: Бо немає політичної волі. Хоча воля в суспільства є. Згідно з соцопитуваннями більше 50% громадян України підтримують членство України в НАТО. Це вже вимога народу. Громадянським суспільством створено «Рух України в НАТО» на чолі з паном Кравчуком.

Дмитро Тузов: Зараз ситуація у світі складається так, що ані Німеччина, ані Франція не палають бажанням прийняти Україну до НАТО. Чи не так?

Григорій Перепелиця: Не тільки Німеччина і Франція, а навіть США не бажають прийняти Україну в НАТО. Але це не є підставою, щоб ми не робили дуже інтенсивних кроків до набуття членства в НАТО.

Тетяна Кононенко: Що нам дасть членство в НАТО?

Григорій Перепелиця: Подивіться на країни Балтії. Якби не їхнє членство в НАТО, їх вже не існувало б. Якби Туреччина не була членом НАТО, то росіяни  уже 5 турецьких літаків збили б. У Путіна політична психологія «гопника», який провокує ситуацію. Ми не зреагували на захоплення Криму — він поліз в Донбас. Міжнародне співтовариство належним чином не зреагувало на цю ситуацію — він поліз в Сирію. 

Путін має величезну підтримку завдяки тому, що він реалізує запит свого народу. Замість Путіна прийде інший президент, який теж буде реагувати на суспільний запит. Це суспільство було створене на манії місіанства, підкорення інших народів. Пропаганда технологічно побудована під ментальність російського суспільства. Я би не знімав відповідальності з російського народу.

 Ми готуємось до стандартів НАТО з 1997 року. Нам потрібна колективна оборона. Це має бути головною ідеєю нашої політики.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.