Слухати

«В 2010-му не провели перепис населення лише Україна та Судан», — Лібанова / Програми на Громадському радіо
Громадське радіо / Скачати зображення

«В 2010-му не провели перепис населення лише Україна та Судан», — Лібанова

24 листопада 2015 - 18:13
Facebook Twitter Google+
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи звертає увагу на те, що в Україні з 2001-го року не проводився перепис населення

Перепис мав пройти ще у 2010-му, але тоді влада відмовилася це робити через брак коштів. «В 2010-му тільки дві країни з усього світу не провели перепис — це Судан та Україна. Перепис проводиться раз на десять років. Я дуже сподіваюсь, що в цьому десятиріччі ми проведемо перепис. Але для того, щоб він відбувся, потрібно готуватися, мінімум два роки. Бюджет — 23 мільярди гривень», — розповідає вона.

Анастасія Багаліка: Вже є постанова про перепис?

Елла Лібанова: Є проект постанови. Я сподіваюся, що робоча група буде створена. Не дарма ООН рекомендує проводити переписи населення раз на 10 років. Вважається, що більший час неможливо контролювати за допомогою поточної статистики всі міграційні процеси населення. Коли дитина народжується, її фіксують, коли людина помирає — також. Проблеми з фіксацією природного приросту майже немає, а от фіксувати міграційні процеси майже неможливо. З Криму приїхало небагато людей, вони відомі. З Донбасом — проблеми.

Ірина Соломко: Я хотіла запитати, як проводити перепис населення за умови наявності переселенців з Донбасу?

Елла Лібанова: Зараз ніяк. ООН рекомендує проводити переписи населення в роки, які закінчуються на 0, 9 або 1. Це робиться для того, щоб потім звести населення Європи. З циклу 2010 року ми вже випали, я сподіваюся, що в цикл 2020 ми ввійдемо. Жити до 2019 року без статистики дуже погано. Ми не знаємо, де розмістилися люди, які виїхали с Донбасу.

Ірина Соломко: Перепис дасть нам змогу знайти цих людей?

Елла Лібанова: Так. Він нам дасть змогу знайти цих людей, дізнатися який у них рівень освіти, якою мовою вони спілкуються, як вони себе позиціонують. Так різноманітна інформація необхідна. Зараз йдеться хоча б про те, щоб оцінити за тими реєстрами, що вже існують. Сьогодні достовірної інформації ми практично не маємо. Я сподіваюся, що 19-го, або 20-го, або 21-го року ми все ж проведемо перепис. Проблема в тому, що перепис — це складна робота, і до неї треба готуватися мінімум 2 роки. Якщо ми 17-го року не почнемо підготовку, то знову виникнуть труднощі.

Ірина Соломко: А скільки це буде коштувати?

Елла Лібанова: Мені важко сказати, але думаю, що за сьогоднішнім курсом близько 2 або 3 мільярдів гривень.

Анастасія Багаліка: У нас є допомога європейських організацій в цьому питанні?

Елла Лібанова: Це питання не до мене, а до управлінців. Треба розмовляти з відповідними структурами. Це не така не підйомна сума для українського бюджету, враховуючи, наскільки це все потрібно. Мені здається, що урядовці не дуже розуміють необхідність проведення переписів. Минула влада не провела перепис, сказала, що грошей немає.

Ірина Соломко: На вашу думку, скільки у нас зараз населення?

Елла Лібанова: Якщо вилучити Крим, то приблизно 42 мільйони, з Донбасом.

Ірина Соломко: Популярна думка, що нація старіє і вимирає.

Елла Лібанова: Так, але це стосується не тільки України, а всієї Європи.

Ірина Соломко: Від слухача надійшла цифра в 39 мільйонів. Прокоментуйте, будь ласка.

Елла Лібанова: Я не чула цієї цифри. За нашими підрахунками це 42 мільйони. На 2050 рік прогнозується, що населення буде складати 36 мільйонів. Зменшення неминуче, тому що для того, щоб батьки заміщувалися дітьми, то потрібно, щоб на 100 жінок народжувалося 215 дітей. В жодній країні Європи не народжується більше 200.

Анастасія Багаліка: Є інформація, що в деяких областях народжуваність збільшується.

Елла Лібанова: Так. З 2002 по 2013 рік було зростання народжуваності. Значною мірою, це було обумовлено виплатами при народженні. Також, традиційною циклічністю. Але воно не набуло того потрібного значення. Воно становило близько 150 дітей на 100 жінок.

Ми вважаємо, що близько 3 мільйонів людей виїхало за кордон, але вони зберігають громадянство, мають зв’язки в Україні. Взагалі, людина вважається мешканцем України, якщо вона проживає за кордоном менше року.

Анастасія Багаліка: Чи вистачить вам сил вмовити уряд створити робочі групи та прийняти постанови.

Елла Лібанова: Нам потрібна робоча група для того, щоб до перепису проаналізувати існуючу базу і все звести до купи. Без цього можна проводити перепис, але нам важко прожити ще 5 років без цієї інформації. За рік ми можемо з цим впоратися.

Анастасія Багаліка: Що потрібно для того, щоб провести перепис?

Елла Лібанова: Треба постанова Уряду, щоб починати працювати. Треба писати «софт», розробляти приписний лист.

Всі розвинені країни мають проблему низької народжуваності. Висока народжуваність, навпаки, в бідних.

Анастасія Багаліка: Чим це можна пояснити?

Елла Лібанова: В розвинених країнах є сучасні методи планування сім’ї, жінка виконує  іншу соціальну роль. Народжують стільки дітей, скільки вони вважають, що можуть виховати за стандартами цієї держави.

Ірина Соломко: Можна очікувати, що вимога провести перепис надійде від ЄС?

Елла Лібанова: Швидше за все, тиску жорсткого не буде. Я сподіваюся на ООН. Це не нормально, коли така велика країна не проводить переписи. Вони не можуть скласти картину Європи без нас.

Ірина Соломко: Хто має тиснути на владу?

Елла Лібанова: Люди. Досвід показує, що цілеспрямований тиск діє.

Ірина Соломко: Слухач питає, чи не потрібно перед переписом поновити графу «національність»?

Елла Лібанова: Перепис проводиться не по документам. Питання про етнічне походження є, але людина скаже те, що сама вирішить. Як і про освіту, і про місце народження. Це принцип перепису.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.