Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

В складі місії ОБСЄ 10 % спостерігачів — російські шпигуни, — політолог

04 грудня 2015 - 13:52 142
Facebook Twitter Google+
В умовах, коли країна-агресор може заблокувати будь-яке рішення ОБСЄ, ставить діяльність цієї організації під велике питання, — Олександр Палій

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін скептично оцінює можливості ОБСЄ у врегулюванні конфлікту на Сході України. Міністр вважає, що організація з безпеки та співробітництва в Європі паралізована через право вето з боку РФ і, з високою імовірністю,  не зможе навіть ухвалити підсумкову декларацію міністерської зустрічі, яка проходить в Сербії. Чи має ОБСЄ перспективи продовжити роботу в зоні конфлікту на Донбасі, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».

Гостем студії був політичний консультант Олександр Палій.

В студії — журналісти Ольга Бродська та Анастасія Багаліка.

Ольга Бродська: Доцільно, на вашу думку, перебування місії ОБСЄ на Донбасі?

Олександр Палій: Загалом, через відсутність будь-якого іншого механізму моніторингу, нам діватися нікуди. ОБСЄ — це дуже вразлива організація в силу того, що там рішення приймаються консенсусно і за участі Росії в тому числі. Тобто, Росія там може заблокувати будь-яке рішення. В умовах, коли країна-агресор може заблокувати рішення ОБСЄ, ставить діяльність цієї організації під велике питання.

Анастасія Багаліка: Тобто, це таке замкнене коло?

Олександр Палій: Звіти там бувають дуже різними, бувають і об’єктивні.

Ольга Бродська: В цих звітах доволі точно вказуються дані про обстріли.

Анастасія Багаліка: Зараз діють три опорні пункти ОБСЄ, але жоден з них не знаходиться в тилу бойовиків. Нещодавно заступник голови місії ОБСЄ говорив, що є необхідність створити додаткові пункти на непідконтрольних Україні територіях.

Олександр Палій: Так. Треба розуміти, що місія в 500 або 600 чоловік не здатна якісно моніторити кордон у 400 кілометрів.

Анастасія Багаліка: Нещодавно була інформація, що терористи не пустили на свою територію місію ОБСЄ, бо не розуміли їхню англійську мову.

Олександр Палій: Ні. Вони не пропустили спостерігачів ОБСЄ не через нерозуміння мови, а щоб не розкривати джерела постачання російської зброї на територію Донбасу. Я думаю, що якби у терористів був наказ зрозуміти спостерігачів ОБСЄ, то вони б їх зрозуміли. А там навпаки є наказ не розуміти і саботувати їхню роботу. 10 відсотків всього складу ОБСЄ — це російські шпигуни.

Анастасія Багаліка: Але всередині самої ОБСЄ на такі речі якось кволо реагують.

Олександр Палій: Вони цього не розуміють. Росія має право туди ставити своїх представників. І, зрозуміло, що вона туди буде засилати своїх представників і диверсантів.

Анастасія Багаліка: Чому і досі не стоїть питання, що Росія, як одна зі сторін конфлікту не має права мати своїх представників в ОБСЄ?

Олександр Палій: Воно ставиться, але іншого механізму на сьогоднішній день не існує. Якби ми мали на Донбасі миротворчу місію НАТО, Євросоюзу або ООН це були б зовсім інші розмови. Але маємо те, що маємо. Тому що ніхто не захотів в це питання входити занадто глибоко.

Ольга Бродська: В звітах ОБСЄ є дані про моніторинг точок відведення зброї, як української, так і російської зброї бойовиків. Наскільки ці дані є достовірними?

Олександр Палій: Напевно, ці дані є достовірними. Але справа в тому, що відведення української зброї вони всі відмоніторили, а зброю бойовиків — далеко не всю. ОБСЄ констатувало, що перевірені всі українські точки. Але російську зброю бойовики і далі продовжують переміщувати вздовж лінії розмежування.

В місії ОБСЄ росіяни становлять близько 10 відсотків. Тобто це не 90 відсотків, там вплив на інформацію мають і представники інших держав теж.

Анастасія Багаліка: Павло Клімкін не надав пропозиції щодо того, яким може бути вихід з цієї ситуації. Яке ваше бачення ситуації?

Олександр Палій: Насправді, ця тема не є песимістичною. Звіти ОБСЄ допомагають підтримувати санкції проти Росії. А санкції ці, в свою чергу, виснажують агресора. Зараз Росію виснажують дуже багато речей. Починаючи від кримських подій, які витягають два мільярди доларів з кишені російського імперіалізму, і закінчуючи падінням цін на нафту, яке витягає значно більше.  

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.