В Україні амністують сепаратистів, тоді як дезертирів можуть засудити, – юрист

12 жовтня 2015 - 16:35 143
Facebook Twitter Google+
За час проведення антитерористичної операції на Донбасі проти військових порушено 16 тисяч справ за дезертирство

Міліція знайшла лише 344 людини. Військовслужбовцям, згідно українського Кримінального кодексу, загрожує до 12 років ув’язнення. Юрист Іван Ліберман вважає це парадоксом: у той час, як сепаратистів звільняють від кримінальної відповідальності, захисників, які без рук і ніг повернулись на неокуповану територію, можуть покарати.

Катерина Луцька: Все ж таки, що загрожує військовим?

Іван Ліберман: Стаття 408 – дезертирство, розділена на 4 частини. Залежить від того, який характер злочину. Якщо особа самовільно залишила військову частину – від 2 до 5 років позбавлення волі. Якщо він залишив військову частину не один, або ціла група осіб, тобто була певна змова – вже до 10 років, це частина друга. Якщо вони це вчинили в умовах особливого періоду, який зараз і я, тут санкція  статті передбачає до 10 років. Якщо вони вчинили це за попередньою змовою і в особливостях воєнного стану або бойовій обстановці – вже до 12 років.

Катерина Луцька: Очевидно, що зараз починаються незрозумілі речі: чи це війна, чи це особливий період. Відповідно, мабуть, важко зрозуміти, яка відповідальність за дезертирство?

Іван Ліберман: Якщо брати юридичну площину, то захиснику легко зрозуміти, що це є. Це є особливий стан. Де-факто це війна, але де-юре — це особливий стан. Відтак у разі, якщо особи підозрюються у дезертирстві, то розмова може йти тільки про умови особливого періоду. Але якщо під час бою людина залишила поле бою – до 12 років.

Василь Шандро: Очевидно, це новий досвід для України, для юристів і для суддів. Хто займається розглядом цих справ?

Іван Ліберман: Обвинувачення пред’являє військова прокуратура, але суди загальної юрисдикції виносять рішення. На загальних підставах виносяться вироки.

Василь Шандро: Вже є певні судові вироки?

Іван Ліберман: Сьогодні йдуть судові процеси. Перспективні як для захисту.

Катерина Луцька: Щодо паралелі сепаратистів та військових у суддівській практиці?

Іван Ліберман: У нас щорічно відбувається якась амністія. Президент України підписує указ. І ми часто стикаємося з тим, що вчорашні фактично злочинці сьогодні можуть бути на волі. Що стосується військовослужбовців, мобілізованих, контрактників – це все різні сфери. Це різні статті Кримінального кодексу. Для військовослужбовців строкової служби – це одні статті, для мобілізованих – інші, для контрактників – інші. Насправді, є певна невідповідність законам моралі щодо того, що сепаратистів масово звільняють або можуть звільнити від кримінальної відповідальності, коли захисники без рук і ніг повернулися на не окуповану територію і їх можуть притягувати до кримінальної відповідальності. Парадокс і абсурд, але факт.

Катерина Луцька: Психологічні проблеми можуть стати причиною дезертирства. Та чи можуть психологічні чинники полегшити долю дезертира в суді?

Іван Ліберман: Безумовно, адже мова йде про мету. Суб’єктивна сторона – це мотив. Чи мав він на маті бути дезертиром? Це потрібно встановити. Окрім того, можна запропонувати підозрюваному пройти поліграф, детектор брехні.

Василь Шандро: Якщо ми солдат не забезпечуємо мінімальними речами. Людина просто, можливо, рятує своє життя. Це тонкі межі. Як адвокатам можна переконати суд?

Іван Ліберман: У статті 3 Конституції України сказано: людина, її життя і здоров’я, честь та гідність, недоторканість і безпека вважаються найвищою соціальною цінність. Тож, відтак, людина має право це зберігати у розумний спосіб. Поняття «дезертирство» дуже тонке та специфічне.

Василь Шандро: Наскільки важливо висвічувати подібні справи у ЗМІ?

Іван Ліберман: Згідно статті 214 Кримінально-процесуального кодексу, будь-яка інформація, яка стала відомою в ЗМІ є приводом і підставою для відкриття нового кримінального провадження. Потрібно просто боротися за свої права.

Василь Шандро: Ви відчуваєте, що суди ті судді реагують на суспільний тиск?

Іван Ліберман: Вони не просто реагують, вони бояться. Це факт, в них теж є сім’ї, діти, це може бути ганьбою. Треба адвокатам проявляти характер у суді, треба відстоювати всіма можливими методами.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.