Вершкове масло є продуктом розкоші, вирішив уряд, відмовившись регулювати ціни на соцпродукти — експерт

04 жовтня 2015 - 13:49 208
Facebook Twitter Google+
Держава має мінімізувати ланцюг посередників між товаром та споживачем, саме таким чином регулюючи ціни на соціальні продукти, — Андрій Новак

Перелік продуктів, на які держава готова фіксувати та регулювати ціну на сезон 2015-2016 років скоротився. Ячмінь, кукурудзу, сухе молоко і вершкове масло уряд вирішив не стримувати у цінах. Ці товари не увійшли до списку продуктів, ціни на які регулюватимуться спеціальним оператором ринку — бюджетною установою «Аграрний фонд» – у 2015-2016 роках. Чи є необхідність регулювання державою цін, чи ефективно це і на які продукти держава таки має стримувати ціну, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».  

Гостем студії був к. е. н., економіст та політолог Андрій Новак.

Ярина  Скуратівська: Що ви скажете про цей набір продуктів?

Андрій Новак: 25 років Україна відмовилася від комунізму, не лише в політиці, а й в економіці. Ми з вами вже 25 років живемо в економічній системі, яка називається «ринок».

Ярина  Скуратівська: Але ж є у нас «Аграрний фонд», який регулює ціни?

Андрій Новак: Тому, я ще раз повторюю, що 25 років ми живемо в ринкових відносинах, а них немає поняття встановлення ціни і регулювання ціни. Все встановлює ринок. Держава, якщо вона визначає, що на якісь товари, або послуги треба тримати мінімальні ціни, вони ці сфери може дотувати. Дотаціями виробнику вона компенсує ринкову ціну.

Едуард Лозовий: Адже ціна формується в кілька етапів, починаючи від самого виробника. В Європі так само дотують, фактично регулюючи їх?

Андрій Новак: Безумовно. Наприклад, виробник буль-якої послуги чи продукту починає свій виробничий цикл з енергозатрат. Коли ринкова ціна на енергоресурси зросла в декілька разів, будь-який виробний стикається з ситуацією, коли в нього зростає собівартість продукції. І він не може тримати ціну, яка була три роки тому. 

Ярина Скуратівська: Але держава може регулювати, якщо кінцева ціна зростає майже вдвічі від попередньої ціни?

Андрій Новак: Можна вживати слово «регулювати», але воно не правильне. Держава може дотувати виробникові, щоб він підвищив ціну не втри рази, а в півтора. Або взагалі не підвищував. Але тоді держава має дотувати йому всю різницю.

Едуард Лозовий: Але якщо ми говоримо не про чесного і бідного виробника, а про переробника, перекупника, ми часто маємо справу з заниженими закупівельними цінами і завищеними цінами в реалізації. Що робити державі в цих умовах?

Андрій Новак: Проблема на багатьох українських ринках полягає в тому, що у нас є цілий ланцюг посередників і він часто піднімає ціну від економічно обґрунтованої до такої, яка не відповідає всім собівартісним показникам. Держава має ліквідувати цей ланцюг посередників і зменшити шлях товару від виробника до торговельної полиці. 

Ярина Скуратівська: «Аграрний фонд» державна контора. Мала б тримати ціни на певному рівні, але кажуть, що не провела жодної товарної інтервенції за останній рік. Тобто, вона фактично не працює?

Андрій Новак: Функція аграрного фонду полягає в тому, що він наперед анонсує закупівельну ціну, за якою держава готова у виробників закупити будь-який перелік продуктів. І виробник тоді орієнтується, що за такою ціною наступного року держава може викупити. Такий механізм «Аграрний фонд» існує для того, щоб впливати на цінову ситуацію. Хоча впливати на цінову ситуацію держава може також базуючись на собівартості. Не може держава оголосити, що буде закуповувати масло за ціною, яка була 5 років тому. Механізм Державного аграрного фону — мінімізувати ціну. Така практика існувала ще у  китайських імператорів тисячоліття до нашої ери. У них був механізм такий: вони встановлювали закупівельну імператорську ціну на рис, оскільки він був головним  продуктом, як у нас хліб. Регулюючи ціну на рис, китайський імператор впливав на все інше. Від ціни на рис залежали ціни на інші продукти.

Едуард Лозовий: В Україні є товар, від якого все може залежати?

Андрій Новак: На жаль нема. У нас зараз структура споживання набагато більша ніж у стародавніх китайців. Але сам механізм лишається таким самим. Нічого нового тут вигадати неможливо. «Аграрний фонд» повинен своєю ціною визначати ціновий рівень.

Ярина Скуратівська: Повинен чи визначає?

Андрій Новак: Сьогодні я бачу, що цей фонд, як і інші державні фонди, — лише засіб, як через державний бюджет лобіювати інтереси конкретних виробників, закуповувати в них зерно чи пальне.

Ярина Скуратівська: Тепер, кукурудзу, ячмінь, вершкове масло, сухе молоко держава не буде лобіювати?

Андрій Новак: Напевно, держава вважає, що вершкове масло — продукт розкоші, це не є соціальний продукт, не треба впливати на його ціну, щоб воно, не дай боже, не було доступне нашим пенсіонерам. Взагалі у мене складається враження, що останніх півтора року український уряд поставив собі мету — зробити експеримент, чи виживе чи не виживе український народ.

Ми всі відчуваємо соціальне становище більшої частини громадян України, яке за останні два роки різко погіршилося. Я якраз в такі кризові моменти держава має проявляти себе якнайкраще.

Ярина Скуратівська: Але ж ви сказали, що вона не має регулювати?

Андрій Новак: Регулювати держава не може, може дотувати. Якщо офіційно Прем’єр-міністр та інші високопосадовці оголошують, що доходи держбюджету зросли, порівняно з минулим роком на 37 %. Вони зросли лише завдяки інфляційному ефекту. Але навіть якщо це інфляційне зростання, чому ці доходи не спрямувати на підвищення соціальних платежів і, наприклад, в «Аграрний фонд», закуповуючи чи дотуючи виробникам?

Едуард Лозовий: Але ж на початку вересня, уряд підняв мінімальну зарплату для різних категорій бюджетників?

Андрій Новак: Я не вважаю, що не адекватне підвищення соцплатежів. Навіть при офіційній інфляції в 50 % лише в цьому році, додайте таку ж у минулому, зростання ціну у два рази, а девальвація гривні у три рази. Піднімати соціальні платежі всього на 13 %  — те, про що я говорив. Це є експеримент над українським народом.

Ярина Скуратівська: Я собі слабо уявляю, який тут механізм. Піднялися в ціні всі складові продукції. Виходить, що держава має закуповувати за цією вартістю продукти, а потім за меншою ціною, в збиток собі, продавати, щоб усі верстви населення мали дешевий хліб?

Андрій Новак: Економічних механізмів дуже багато. Можна дотувати виробника. Якщо держава хоче ефективно впливати на ринкову ціну, вона повинна бути присутня у всьому ланцюгу, від виробництва до торгівлі. Вона повинна мати свою торговельну мережу, яка повинна займати не менше 12 % ринку продуктів харчування. Виробляючи, маючи торговельну мережу і ще й дотуючи, держава може найбільш ефективно впливати на кінцеву ціну товарів.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.