Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Як зробити ребрендинг улюблених українських курортів?

11 грудня 2015 - 17:40 85
Facebook Twitter Google+

Гості

В Україні є щонайменше 3 мільйони людей, які, внаслідок анексії, втратили Крим як напрямок літнього відпочинку, та шукають нові курорти, — Яна Голуб

Рекламна агенція «Postmen» провела рекламну кампанію для ребрендингу курорту Буковель для позиціонування його як напрямку для літнього туризму. Про досвід кампанії та її уроки для всього українського туризму розповідає Яна Голуб, smm-директор «Postmen».

В студії працюють журналісти Євгенія Гончарук та Ірина Славінська.

Ірина Словінська: Розкажіть будь ласка про ребрендинг, який ви провели в Буковелі.

Яна Голуб:  Я б навіть назвала це не ребрендингом, а справжньою революцією. Все зрозуміло з гірськолижним курортом взимку. Це найбільший гірськолижний курорт Східної Європи. 15 тисяч людей на схилах катаються одночасно. Але влітку на гірськолижний курорт ніхто не їздить.

Ірина Словінська: Якщо порівнювати літо і зиму, наскільки літо було мертвіше за зиму?

Яна Голуб: Взимку Буковель має мільйони відвідувачів, а влітку – сотні тисяч. Різниця в рази. Влітку ми навіть не завжди могли відслідкувати кількість туристів. В зв’язку з цим компанія «Postmen» і команда Буковеля зібралися і вирішили, що з цим треба щось робити.

В Буковелі є гарна інфраструктура, яка нікуди не зникає влітку. Теж саме стосується готелів та обслуговуючого персоналу.

Ірина Словінська: Я хочу зазначити, що в історії з ребрендингом Буковелю можна винести уроки для ребрендингу інших українських курортів. Які уроки можна загалом винести для української туристичної галузі? З чим ви працювали і на що робили акцент?

Яна Голуб: Ми розуміли, для людей, які ходять в гори і живуть у наметах, Буковель не буде мати цінності влітку. Тому потенційні клієнти Буковеля – це люди, які втратили Крим і люди, які через інфляцію і кризу не змогли виїхати відпочити закордон. Спеціально для цього ми замовляли статистичне дослідження. Воно показало жахливі цифри – 98 відсотків людей в найближчі півроку взагалі не планують їхати закордон. Тому зараз якраз той час, коли можна займатися внутрішнім туризмом.

Ірина Славінська: Скільки таких людей ви нарахували?

Яна Голуб: Це приблизно півтора мільйони людей, які раніше відпочивали закордоном, і три мільйони людей, які відпочивали  в Криму до анексії Росією. Тепер, звісно, вони туди не їздять. Це величезна аудиторія і ми зрозуміли, що можемо її захопити. Якщо привезти з неї хоча б кілька сотень тисяч, то це вже буде успіхом для Буковеля. Така перспектива має надихати на розвиток і маленькі і середні курорти.

В 2014 році, коли Крим вже був анексований, ми гадали, що люди самі автоматично оберуть Карпати для відпочинку, але цього не відбулося. Люди залишилися без моря в Криму, але поїхали на море в Одесу, Херсон, Запоріжжя та на інші курорти.

Ірина Словінська: Але Одеса за останній рік зробила величезний крок. Почистішали пляжі, покращилася інфраструктура, з’явилися нові люди і нові місця для відпочинку.

Яна Голуб: Все вірно. Ті, хто встиг швидко адаптуватися до ситуації, безперечно, залишилися в виграші. Зараз якраз той час, коли треба дуже швидко бігти, щоб принаймні залишатися на місці. Ми зрозуміли, що якщо люди хочуть моря, то треба їм це море знайти в Буковелі. Ми використали велике озеро, завданням якого раніше було утримання води для швидкого освіження трас.

Євгенія Гончарук: Тобто це озеро з технічною водою?

Яна Голуб: Ні. Там вода, в якій можна плавати. Вода там очищується і спеціально продувається. Просто раніше Буковель ніколи не подавав це, як водойму для купання. Ми назвали це озеро «карпатським морем» і саме з нього і почалася історія ребрендингу.

Ми оточили це озеро інфраструктурою, схожою на ту, що є на морських узбережжях: бари, парасольки, пісок, водні атракціони та інше. Там є навіть каяки, катамарани та банани. Тобто все, що було в Криму, тепер є і в Буковелі.

Євгенія Гончарук: Чи окупилися всі ці витрати?

Яна Голуб: Ми рахуємо прибутки, порівнюючи їх з минулими роком. Наш дохід збільшився в рази. Лише завдяки одним лише пляжам був приріст в 200 відсотків. Лише за літо Буковель заробив на півтора мільйони доларів більше, ніж минулого року.

Євгенія Гончарук: Це ви маєте не увазі лише за літній сезон?

Яна Голуб: Саме так.

Євгенія Гончарук: А скільки зазвичай курорт заробляє?

Яна Голуб: Для порівняння можу сказати, що різниця складає в десятки разів.

Ірина Словінська: Скільки коштує  відпочити в Буковелі?

Яна Голуб: Номер на двох можна зняти влітку за 200 гривень. Але той рівень сервісу, який може запропонувати Буковель за 200 гривень, не порівняти з тим, що можуть запропонувати інші курорти та регіони. Вхід на озеро коштує всього 20 гривень. На території є заклади: як швидкого харчування з демократичними цінами, так і заклади більш високого рівня. Влітку рівень цін істотно нижчий, тому я впевнена, що це саме той відпочинок, який всі українці можуть собі дозволити.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.