Закупівля вугілля з непідконтрольного Донбасу – ризик, але рятує енергосистему України – експерт

17 жовтня 2015 - 15:05 173
Facebook Twitter Google+
З окупованих територій Донбасу щодня вивозиться 40 тисяч тон необхідного українським тепловим електростанціям антрациту

Ціна (1100 гривень за тону) нижча, ніж на імпортне вугілля. На думку члена Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука, з політичного погляду така співпраця з самопроголошеними «ДНР» і «ЛНР»  – це помилка. Але водночас саме це дозволяє врятувати енергосистему країни від розбалансування взимку і втримати непідконтрольні території в економічному полі України.

Едуард Лозовий: Економічно обґрунтовано рішення завозити вугілля з шахт на непідконтрольних територіях Донбасу?

Юрій Корольчук: Тут є два важливих моменти. Політичний і економічний. Звісно, ще рік назад була жорстка позиція, що не треба купувати вугілля на непідконтрольних територіях вугілля, бо це буде їх фінансування і підтримка. Сьогодні, як ми бачимо, ситуація кардинально змінилася. Уряд і президент фактично підтримують закупівлю вугілля. Вернусь до того, що є політичний момент. Там проживають українці, на шахтах працюють українці. Ми не знаємо достовірно, нажаль, наскільки там високий рівень підтримки того, щоб ці території були з Україною. Тому з однієї сторони, економічна співпраця з тими територіями, можливо, спроба економічними методами повернути ці території в Україну. Але є величезний ризик, бо ми фактично підтримуємо, даємо кошти тим, хто там господарює, тим самим зміцнюючи.

Едуард Лозовий: А багато шахт на непідконтрольних територіях належать компаніям, які де-юре українські. Наприклад, Донецька паливно-енергетична компанія. І вони мали би податки з проданого вугілля платити в український бюджет. В мене питання. Були чутки чи свідчення про те, що насправді існує подвійна бухгалтерія. Податки платяться Україні регулярно. Водночас щось отримує місцева «влада». Що ви знаєте про це?

Юрій Корольчук: Ситуація доволі проста. Було прийнято рішення ще в минулому році. Є компанії, які зареєстровані в Україні, що можуть поставляти вугілля з тих територій. І шахти, які де-факто знаходяться там, а де-юре зареєстровані в Україні. І виходить певна колізія, але таким чином – уникнення звинувачень в тому, що Україна фінансує «ДНР» та «ЛНР», терористів. Другий момент – економічний. Нажаль, в тій ситуації, яка сьогодні сталася в Україні, в нас немає іншого виходу, крім того, щоб купувати там вугілля. Тому що це найближче джерело та найбільш дешеве вугілля.

Тетяна Шептицька: А якщо ми говоримо про цю «владу» «ДНР» та «ЛНР», Михайло Волонець, голова Незалежної профспілки гірників, пропонує якось в обхід цих «керівників» самопроголошених республік і вивозити мало не контрабандними шляхами це вугілля. Наскільки тоді ми будемо впевнені, що гроші потраплять все таки на шахти, а не терористам?

Юрій Корольчук: Це ілюзія. Насправді, ті люди, які там господарюють, нажаль, контролюють ситуацію. У них є ресурси, зброя. Тому доводиться знаходити спільну мову, як би це комусь подобалося чи не подобалося. Економічний фактор грає сьогодні проти нас, тому що в нас немає коштів, щоб модернізувати наші електростанції. А точніше – побудувати нові, які забезпечити іншим видом вугілля. Тієї ж газової групи, якої в нас, в принципі, більш-менш достатньо. Ми опинилися на розвилці. Коли коштів на те, щоб побудувати теплоелектростанції немає, а знаходимо кошти для того, щоб викуповувати вугілля на Донбасі, тому що грошей також недостатньо. Така ситуація породжує, я думаю, наступну картину: ми будемо все тісніше співпрацювати з тими територіями. Принаймні у ситуації з вугіллям.

Тетяна Шептицька: А чому не подумали раніше про вугілля, про опалюваний сезон, про потреби електростанцій?

Юрій Корольчук: Нажаль, існує конфлікт між урядом України в особі Арсенія Яценюка і групою президента Петра Порошенко. Влітку було завдання накопичувати вугілля: є стандартні плани роботи міненерго по забезпеченню. І не змогли цього зробити, тому що постійно перетягували канат. Міненерго не давало можливості завозити вугілля. Компанії, які отримали дозвіл, в тому числі від СБУ, готові були завозити вугілля з територій «ДНР» та «ЛНР», але міненерго не приймало ці обсяги. А потім виникли проблеми, що в нас недостатні запаси вугілля і ми не можемо накопичити.

Едуард Лозовий: А вони часом не збираються таким чином відвести стрілки, що наче не вони зірвали опалювальний сезон, а компанії, які не встигли завезти вугілля?

Юрій Корольчук: Можливо, і так можна буде сказати. Але безумовно, ми повертаємось до моменту, що політичні ризики від такої співпраці надзвичайно високі. Але іншого вибору в нас немає. Тому завдання Яценюка і Порошенко прийняти сьогодні рішення, як нам з цього вибратися. Це питання цікаве. Побачимо, як буде розвиватися.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.