«Замовників вбивства Гії Гонгадзе не покарають у найближчі роки» — журналіст Роман Бочкала

17 вересня 2015 - 21:54 65
Facebook Twitter Google+
Минуло 15 років з дня викрадення та загибелі Георгія Гонгадзе

Роман Бочкала відомий своїми репортажами та повідомленнями із зони АТО, нещодавно побував в Іраку і планує поїздку до палаючої Сирії. Свого часу проти Романа Бочкали також застосували грубу силу і той злочин також не було розслідування.

Журналіст, який намагався добитися справедливості в українському суді, щодо нападу на себе через професійну діяльність, прогнозує: «У найближчі роки замовників вбивства Георгія Гонгадзе не буде покарано». Роман вважає, що все, що відбувається у судовому процесі у справі Гонгадзе — лише для галочки. Аби створити враження здійснення правосуддя. За оцінкою журналіста-розслідувальника навіть в Україні в часи конфлікту і переговорника у процесі мирного врегулювання екс-президента Леоніда Кучму цілком можливо притягати до відповідальності. Такою була практика в інших країнах у подібних процесах, зокрема у Великій Британії.

Роман Бочкала працює в зоні АТО, планує готувати репортажі і з Сирії. Наприклад, на тему можливого розташування там російських військових баз.

Ольга Веснянка: І свого часу проти Романа Бочкали, журналіста, також застосовували грубу силу, і той злочин теж не було достатньо справедливо розслідувано.

Дмитро Тузов: Його взагалі не було розкрито.

Роман Бочкала: Так, дійсно.

Дмитро Тузов: Романе, нагадайте, вас тоді дуже сильно побили?

Роман Бочкала: Було кілька епізодів, насправді. Я зараз не рахую якусь штовханину, чи коли ти приходиш на сесію і тебе не пускають. А саме, коли були застосовані серйозні травми. Перше — це було у мене у 2005 році. Тоді у мене була переламана, фактично, вся ліва сторона і це зробила міліція, я це знаю точно, але це не було доведено. І навіть мій лікар, який описував мої травми він мені сказав, що саме через кийкі це було зроблено.

Дмитро Тузов: Я перепрошую, це було пов’язано з журналістською діяльністю?

Роман Бочкала: Звичайно. До цього я отримував певні погрози, коли я робив журналістські розслідування. Винні не були покарані. Єдине, що тоді відбулося, після того, як я оговтався після своїх травм, до мене вийшли представники СБУ і запропонували мені свою певну допомогу. Типу, ми тебе будемо трохи оберігати, але ти будеш з нами співпрацювати.

Дмитро Тузов: Насправді це був шантаж. Якщо хочеш, щоб тебе не побили наступного разу, маєш зливати нам інформацію.

Ольга Веснянка: Говоримо сьогодні з журналістом Романом Бочкалою, напевно, з тієї сумної нагоди, дати, коли журналісти в Україні продовжують виборювати свої права.

Дмитро Тузов: Ви всі знаєте, що 15 років уже минуло з часу викрадення і загибелі Георгія Гонгадзе. Вчора ввечері на Майдані була панахида, зібрались журналісти. І в багатьох промовах я чув, що нічого не змінилося з того часу. Але я б хотів запитати, але важко сказати, що нічого не змінилося. У справі Гонгадзе і у ставленні до журналістів.

Роман Бочкала: Ставлення змінилося. Трохи змінився фасад цієї проблеми, він став трохи реставрований. Дійсно, вже нема того, що було за часів Януковича, нема вже такої брутальної поведінки по відношенні до журналістів. Але що стосується розслідування справ, доведення їх до логічного завершення, в тому числі по тих численних справах, які були раніше, ми не бачимо цих розслідувань.

Ольга Веснянка: Хочу закликати аудиторію, яка цікавиться цією тематикою, послухати за учора ефір «Громадської хвилі» «Громадського радіо» разом з медіа юристом Олександром Тарасовим. Ми говорили про це. Пане Романе, щодо того нападу, побиття, ви у суді намагалися вирішити це питання?

Роман Бочкала: До суду взагалі справа не дійшла, вона була розвалена ще до судового слідства. Довести справу про побиття журналіста до суду — це вже ціла справа. Єдиний раз, коли нам щось довелося довести, у моїй практиці —це було роки 3 тому. Ви знаєте, є 171 стаття Кримінального Кодексу, і нещодавно санкція цієї статті стала більш жорсткою. Це було вперше, коли людина понесла покарання саме по цій статті. Це трапилося у Вінницькій області в місті Жмеринка. Там на нашу знімальну групу якось так дуже дивно напав місцевий фермер. Ми знімали репортаж про те, що у нього там була незаконна діяльність. Але він почав робити взагалі дивовижні речі, побив оператора. І він був покараний. Але я потім аналізував, чому так все дуже швидко сталося. І я зрозумів, що місцева прокуратура хотіла собі таку медаль заробити, що вони вперше в Україні застосували 171 ст. Кримінального Кодексу .

Дмитро Тузов: Тобто, прецедент створено. У мене питання до всієї нашої аудиторії, чи будуть покарані замовники злочину проти Георгія Гонгадзе? Романе, але все ж таки, не можна сказати, що в цій справі нічого не зроблено? Виконавці покарані, вони сидять, так, мова йде про замовників. На вашу думку, чого впродовж 15 років Україна не дає відповіді на це питання?

Роман Бочкала: Я вчора помітив, що навіть уже перестали лунати прізвища. Ми знаємо, що ці люди знайшли своє місце в новому українському суспільстві уже після Майдану. Тому, нажаль, це є проблема. Тому що ті, хто прийшли зараз до влади, я не бачу у них готовності рішуче діяти по відношенню до своїх попередників.

Ольга Веснянка: Тут важливо сказати нашій аудиторії, чому саме ця справа є такою гучною для всієї України, адже таким чином відбувається безкарність.

Роман Бочкала: Це сигнал для тих всіх, хто себе безкарно веде по відношенню до журналістів. Що журналістів можна бити, вбивати, якщо така потреба існує і що за це нічого не буде.

Дмитро Тузов: А в мене питання, наскільки змінилися наші правоохоронні органи? Ви розповідали, що вас жорстоко побили представники державної влади. Ми знаємо, що Георгія Гонгадзе вбивали також представники влади і силових структур. Наскільки змінилася зараз ситуація в правоохоронних органах? І все таки існує цей прецедент виконавця, коли вони мають виконати це страшне замовлення, вони мають розуміти, що вони і відповідатимуть.

Роман Бочкала: Нажаль, у нас має спрацьовувати принцип «Ворон ворону око не виклює». Це відбувається. Ми бачимо, що щось намагаються реформувати, у нас з’явилася нова поліція. Наприклад, у мене до неї відношення суто позитивне. Я вірю, що наша нова поліція, хтось з представників цього органу може створити щось подібне. Тому я вважаю, що просто треба змінювати цю систему з середини, відсікати все, що було до цього і створювати нове.

Дмитро Тузов: Насправді, безкарність породжує злочини. Василь Клємєнтєв, який зник уже 2010 року, і спочатку всі чиновники кинулися говорити, що це справа честі наших мундирів. Де справа ця зараз? Її просто не існує.

Роман Бочкала: У мене була справа 2013 року, коли в Броварах мене зі сходів місцевої адміністрації спустили, бо їм не подобалося питання щодо візиту Азарова. Все тоді було зафіксовано максимально чітко, є відео. Є свідки і було слідство, але справа не дійшла до суду через відсутність доказів. Але які ще потрібні докази?

Ольга Веснянка: Над чим ви зараз працюєте в Україні на території, де проходить АТО?

Роман Бочкала: Нажаль, що не має зараз наступальних дій, бо хотілося звільнити нашу територію. Тому зараз більше часу ми приділяємо висвітленню проблем зі спорядженням нашого війська.

Ольга Веснянка: а як журналістам працюється там, де присутні бойовики? Як там право на діяльність дотримується?

Роман Бочкала: Я думаю, що там ніякого права немає. Є просто військовий обов’язок, бо мені розповідали як там працюють журналісти, я навіть не можу назвати їх своїми колегами. Це не журналістика, це просто пропаганда, яка керується з Москви.

Дмитро Тузов: Актикорупційних справ у нас не стало менше. Як захищатись зараз журналістам?

Роман Бочкала: Журналісти мають про це говорити, єдиний наш інструмент — це медіа.

Ольга Веснянка: Чи кличуть вас до політики?

Роман Бочкала: Було таке, але мені ці пропозиції не цікаві.

Ольга Веснянка: Що ви відповісте тим людям, які скажуть, що ось, у нас починалася війна, треба було співпрацювати з тими, хто причетний до цього. Що ви скажете цим людям?

Роман Бочкала: Якщо говорити про цю ситуацію, то ми знаємо, що Кучма основний переговорник. Я вважаю, що одне одному не заважає. Він може бути під слідством, чому ні? Чому в інших країнах це не викликає питань? У нас, якщо ти був політиком, тоді тебе кудись «запрошують», то це викликає думку, що це замовлення. Всі ці питанні, вони до Кучми, хай він на них відповідає.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.